Орнелла Муті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Орнелла Муті
Ornella Muti
Ornella Muti 2000.jpg
Орнелла Муті на Каннському кінофестивалі (2000)
Ім’я при народженні Франческа Романа Рівеллі
Francesca Romana Rivelli
Народження 9 березня 1955(1955-03-09) (59 років)
Рим, Італія
Роки діяльності 1970—дотепер (як кіноактриса)
Чоловік Федеріко Факінетті (1988-?) 2 дітей
Алессіо Орано (1975-1981)
Діти Найк, Кароліна, Андреа

Орне́лла Му́ті (італ. Ornella Muti, справжнє ім'я Франческа Романа Рівеллі італ. Francesca Romana Rivelli; * 9 березня 1955) — італійська кіноакторка.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 9 березня 1955 в Римі. Її батько, уродженець Неаполя, був журналістом, мати, за національністю естонка, працювала скульптором. Бабуся і дід Орнелли по лінії матері були родом з Санкт-Петербурга.

Акторська кар'єра Орнелли Муті почалася у віці 14 років в Італії, коли вона дебютувала у фільмі перспективного молодого режисера Даміано Даміані, згодом — прославленого майстра італійського політичного детективу. У фільмі про мафію «Найкрасивіша дружина» актриса зіграла юну сициліанку, якій сподобався хлопець з «сім'ї» (його грав актор Алессіо Орано).

Під час зйомок Франческа Романа Рівеллі взяла собі нове ім'я Орнелла Муті; її власне Даміані вважав надто пересічним для афіші.

У 1974 перший великий успіх актрисі приніс фільм «Народний роман» режисера Маріо Монічеллі.

У 1976 на екрани вийшла картина Марко Феррері «Остання жінка», де Орнелла зіграла в дуеті з Жераром Депардьє. У режисера Феррері Орнелла Муті знялася також у фільмах «Історії звичайного божевілля» (1981) і «Майбутнє — це жінка» (1984).

У 1984 на екрани вийшов фільм «Любов Свана» Фолькера Шлондорфа. У цій картині партнерами актриси по знімальному майданчику стали Джеремі Айронс, Фанні Ардан і Ален Делон. Завдяки цим фільмам Орнелла Муті стала символом італійського кінематографу за кордоном, у США і у Франції.

Фільм Майка Годжеса «Флеш Гордон» (1980), в якому Орнелла Муті зіграла роль розкішної і підступної принцеси Аури, увійшов до списку «100 найкращих фільмів» США.

Серед найкращих робіт акторки — комедії з Адріано Челентано «Приборкання норовистого» (1980) та «Шалено закоханий» (1981), а також ролі в картинах режисера Ренато Поццетто «Ніхто не досконалий» (1981) і «Бідний багач» (1983).

У 1980 на екрани вийшов фільм «Життя прекрасне» радянського режисера Григорія Чухрая, в якому актриса зіграла головну роль.

У кожній країні Орнелла Муті дізнаються з різних робіт. У СРСР вона стала добре відомою за фільмами з Челентано (фільм «Приборкання норовистого» — рекордсмен кінопрокату 1983), у Німеччині — за фільмами «Вдови» (1998) Шеррі Хормай і «Безстрашний» (1999) режисера Джовінаццо, у Франції — за ролями в картинах «Світські леви» (2000) Фаб'єна Онтеніена, «Трилогія» (2001) Луки Бельвю і «Веселі та засмаглі — 3» (2005) режисера Патріса Леконта.

Актрису люблять в Іспанії, Бразилії і навіть в Китаї, де в 1999 вона зіграла у фільмі «Вогняна земля» Мігеля Літтіна.

Фільмографія актриси налічує близько сотні картин та кілька десятків серіалів, знятих у різних країнах світу. Її партнерами були такі видатні майстри італійського та світового кіно, як Уго Тоньяцці, Вітторіо Гассман, Альберто Сорді, Мікеле Плачидо, Джеремі Айронс, Мішель Пікколі та багато інших.

У травні 2008 на Каннському фестивалі Орнелла Муті представила свою першу колекцію ювелірних прикрас.

Після двох невдалих одружень актриса в останні роки живе цивільним шлюбом з лікарем — пластичним хірургом Стефано Піколло. У неї троє дітей: дві дочки Найк і Кароліна, і син Андреа.

Посилання[ред.ред. код]