Орнетт Коулман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ornette Coleman in Ludwigshafen fcm.jpg

О́рнетт Ко́улман (Ornette Coleman, 19 березня 1930) — американський джазовий саксофоніст і композитор, один із засновників і найвидатніших представників фрі-джазу.

Життєвий та творчий шлях[ред.ред. код]

Починав діяльність, граючи на альтовому й баритоновому саксофонах у сімейних гуртах ритм-блюзового напрямку в Техасі. На початку 1950-х переселився у Лос-Анжелес. Від початку кар'єри представляв дуже індивідуальний і експериментальний підхід, що стикалося з ворожістю тогочасних джазменів (зокрема відхилення від мажоро-мінорної системи і гру в натуральних ладах сприймали як фальш). Віл раннього періоду гра Коулмана вирізнялася також характерним звуком, зокрема завдяки використанню інструментів, зроблених з пластику.

Основним інструментом Коулмана був альтовий саксофон, хоча він грав також на трубі i скрипці, застосовуючи нестандартні техніки (наприклад скрипку трактував як ударний інструмент).

Перші записи Коулман здійснив у 1958 році з колективом, до складу якого серед інших входив Дон Черрі. В цьому музикантові Коулман на рубежі 1950-х — 1960-х років Колмекн здійснив ряд записів, що вважаються переламними. У ті ж часи Коулман проявляє інтерес до подвійних камерних ансамблів, таких як «подвійне тріо» або «подвійний квартет». У 1960 році «подвійний кавартет» у складі: Колмен (альт-саксофон), Ерік Долфі (бас-кларнет), Черрі, Фредді Губерт (труби), Чарлі Гейден, Скотт ля Фаро (контрабаси), Ед Блеквел i Біллі Хіґґінс (ударні) записали платівку Free Jazz, в основі якої була колективна 40-хвилинна імпровізація. Від назви цієї платівки у висліді отримав свою назву фрі-джаз.

Від початку 1960-х музика Коулмана почала завойовувати популярність і справляти вплив на інших музикантів, таких як Джон Колтрейн, Альберт Ейлер i багато інших. В той же час діяльність Коулмана збудила палку дискусію, а сам музикант одними вважався генієм, а іншими — шарлатаном.

З 1970-х років Колмен виступає з електроінструментами і окреслює свою музику терміном «музика гармолодична» (англ. harmolodics — неологізм, покликаний описати єдність термінів гармонії, ритму (motion) i мелодії). До засад гармолодичної музики відносилась імпровізаційність, зняття розподілу на сольні і акомпонуючі інструменти, а також відмова від тональності.

Критики звертають увагу, що можливо найвдалішим окресленням цієї музики є «фрі фанк», з огляду на пульсацію, іноді дещо рокову ритмику і сильну динаміку. У пізніший період з Коулманом співпрацювали Р. Ш. Джексон, Дж. Б. Алмер, Дж. Такума та інші.

Оретт Коулман був дуже плідним творцем, багато його композицій стали джазовими стандартами, його твори записували Пет Метені i Джон Зорн. Коулман є також автором камерної музики і музики до кіно, зокрема Nagi Lunch Д.Кроненберга.

Вибрана дискографія[ред.ред. код]

  • Crisis (1969)
  • Broken Shadows (1969)
  • Friends and Neighbors (1970)
  • Science Fiction (1971)
  • Broken Shadows (1972)
  • Paris Concert (1966)
  • The Belgrade Concert (1971)
  • Skies of America (1972)
  • Dancing in Your Head (1976)
  • Body Meta (1976)
  • Soapsuds, Soapsuds (1977, з Чарлі Гейденом)
  • Of Human Feelings (1979)
  • Opening the Caravan of Dreams (1983)
  • Prime Time/Time Design (1983)
  • Song X (1985, з Петом Метені)
  • In All Languages (1987)
  • Virgin Beauty (1988)
  • Live at Jazzbuehne Berlin (1988)
  • Naked Lunch (1991)
  • Tone Dialing (1995)
  • Sound Museum - Hidden Man (1994)
  • Sound Museum - Three Women (1994)
  • Colors (1996; з Йоахімом Куном)
  • Sound Grammar (2006)


Посилання[ред.ред. код]