Орськ
| місто Орськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Орск каз. Жаманқала тат. Яман-кала башк. Яман-ҡала | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Оренбурзька область | ||||
| Міський округ | Орський | ||||
| Код ЗКАТУ: | 53423000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 53723000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1735 | ||||
| Статус міста | 1865 | ||||
| Населення | 239 800 осіб (2010[1]) | ||||
| Площа | 621,33 км² | ||||
| Поштовий індекс | 462400 | ||||
| Телефонний код | +7 3537 | ||||
| Географічні координати: | 51°13′44″ пн. ш. 58°28′05″ сх. д. / 51.22900000002777432° пн. ш. 58.468100000027774854° сх. д.Координати: 51°13′44″ пн. ш. 58°28′05″ сх. д. / 51.22900000002777432° пн. ш. 58.468100000027774854° сх. д. | ||||
| Катойконіми | рос. орчанин, орчанка, орчане | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | orsk-adm.ru | ||||
| Міський голова | Василь Миколайович Козупиця | ||||
| Мапа | |||||
  Орськ  Орськ | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Орськ або Яман-Кале (рос. Орск, каз. Жаманқала, Jamanqala; тат. Яман-кала, Yaman Qala; башк. Яман-ҡала, Yaman Qala) — місто, центр Орського міського округу Оренбурзької області, Росія.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване в південних відрогах Уральських гір при впаданні річки Ор в Урал, що ділить місто на дві частини — європейську (Нове місто) й азійську (Старе місто). До складу міста Орська входять три райони: Ленінський, Жовтневий, Радянський. Загальна площа міста — 621,33 км².
Населення[ред. | ред. код]
Населення — 239800 осіб (2010; 250963 у 2002[2]).
Орськ — друге за чисельністю населення місто Оренбурзької області. Місто багатонаціональне, у ньому проживають: росіяни — 80,5 %, українці — 4,1 %, татари — 4 %, казахи, німці, башкири, мордва, білоруси, чуваші, євреї тощо.
Історія[ред. | ред. код]
Тарас Шевченко та місто[ред. | ред. код]
У 1847-1848 роках службу в Орській фортеці проходив рядовий третьої роти п'ятого лінійного батальйону Тарас Шевченко, засланий із забороною писати й малювати. Наперекір суворій забороні, Шевченко продовжував крадькома малювати й писати вірші, які йому вдалося переховати й зберегти в чотирьох «захалявних книжечках». Зокрема, поеми «Княжна», «Варнак» і «Чернець» були написані саме під час заслання до Орської фортеці. Поет цікавився життям казахів, що кочували в околицях фортеці, вивчав їхні пісні й легенди та малював сценки з побуту.
1908 року одну з історичних вулиць названо ім'ям великого українського поета. У листопаді 1978 року в Орську в Будинку художників відкрилася виставка «Життя і творчість Тараса Шевченка», основу експозиції становили численні матеріали, передані в дарунок місцевому краєзнавчому музею Київським державним музеєм Тараса Шевченка. 1984 року на основі наданих матеріалів в місті було створено та відкрито Орський музей Тараса Шевченка.
Прорив дамби в Орську[ред. | ред. код]
5 квітня 2024 року в місті стався прорив дамби на річці Урал[3], внаслідок чого було затоплено частину міста, а наступного дня прорив стався прорив іншої дамби на протилежному, правому, березі річки. Пізніше через повені прорвало дамби й у інших місцях Оренбурзької області, внаслідок чого затопленими виявились велика кількість населених пунктів.[4] 7 квітня припинив роботу місцевий нафтопереробний завод[5].
Господарство[ред. | ред. код]
Промисловість[ред. | ред. код]
Місто є промисловим центром. У місті діє Орський завод металоконструкцій.
Транспорт[ред. | ред. код]
У місті працює аеропорт Орськ.
Релігія[ред. | ред. код]
Місто Орськ входить до складу Оренбурзької митрополії, Орської єпархії, Орського благочинного округу.
Православні храми та церкви м. Орська:
- Кафедральний собор Георгія Победоносця;
- Храм Архангела Михаїла;
- Храм Іверської ікони Божої Матері;
- Храм ікони Божої Матері «Всецариця»;
- Храм Миколи Чудотворця;
- Храм Покрова Пресвятої Богородиці;
- Храм Святого Духу;
- Храм Серафима Саровського;
- Спасо-Преображенська церква.
Також є соборна мечеть.
Особистості[ред. | ред. код]
- Юрій Бондарев (1924—2020) — російський письменник, громадський діяч.
- Володимир Бухал (1907 — після 1968) — колгоспник, Герой Соціалістичної Праці.
- Віктор Данілов (1925—2004) — російський історик.
- Анатолій Євілевич (1936—2013) — з 1958 року працював на Львівській студії телебачення, з 1962 року і до останніх днів життя — телеоператором Чернівецького державного телебачення. Член Національної спілки журналістів України (НСЖУ)[6]
- Олександр Пушкарьов (1924—2003) — радянський та український державний діяч.
- В'ячеслав Садовников (нар. 1940) — радянський футболіст.
- Анатолій Таранов (1912—1999) — український радянський правознавець, педагог, доктор юридичних наук.
- Бедер Юсупова (1901—1969) — башкирська радянська актриса.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Залізничний вокзал станції «Орськ», архітектурна пам'ятка -
![План Орська 1830-их років[7]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5c/AFRE_Orsk.jpg/120px-AFRE_Orsk.jpg)
План Орська 1830-их років[7] -
Спасо-Преображенська церква, 2017 рік
![План Орська 1830-их років[7]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:AFRE_Orsk.jpg)
.jpg)
Джерела[ред. | ред. код]
- Аркуш карти M-40-34 Орск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1986 р. Видання 1992 р. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дані перепису населення 2010 року
- ↑ Дані перепису населення 2002 року
- ↑ В російському Орську прорвало дамбу, тисячам будинків загрожує підтоплення. Еспресо (укр.). Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ «Ситуація зараз безпрецедентна» – у Росії потужна повінь, ще одну дамбу прорвало. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 8 квітня 2024.
- ↑ У російському Орську зупинився НПЗ через прорив дамби. РБК-Украина (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
- ↑ Євілевич Анатолій Львович. Інформаційний простір Буковини. — Чернівці: Видавництво «Букрек», 2004. — С. 127.
- ↑ «Атлас крепостей Российской империи» — СПб., 1830-е годы.
|
| |||||||
,%20Казахстан)/M40-034%20%20%20ОРСК%20%2086-92.jpg){kind=link}
| ||||||||
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії Оренбурзької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |