Орт (монета)
Орт — срібна монета номіналом 1/4 талера, містила від 10 до 18 грошів. Орти карбували в Німеччині, Речі Посполитій та у ВКЛ у XVI–XVIII століттях. Назва походить від нім. Ort — чверть, чвертка[1].
Історія[ред. | ред. код]
Вперше з'явилися в Німеччині (Пруссія, Бранденбург) («ортсталер», Ortstaler). На лицевій стороні зображення імператорського орла і цифра 4 (1/4 талера), на звороті напис Ortstaler.
В Речі Посполитій перші орти були викарбувані у Гданську в 1608 році за правління короля Сигізмунда ІІІ Вази. Карбувались зі срібла 14-ї проби по 29 штук (потім — по 30) з 1-ї гривни. Вага монети складала майже 7 г, вміст срібла — 6 г. Так Гданськ забезпечував свої розрахунки з містами Європи, що сприяло його економіці, а король — свій авторитет. На аверсі — профіль або погруддя короля, на реверсі — герб міста.
За 50 років карбування вміст срібла зменшився до 1/5 талера, в 1677 він становив лише 1/6. За Августа ІІІ вміст срібла у металі орта ще зменшився, і він був прирівняний до 18 грошів. У Польщі, крім Ґданська, орти та інші монети карбувались у Познані, Бидгощі (з 1618 року, гіршої якості; орти 1677–1684 років карбувались зі срібла 10-ї проби, вміст — 3,9 г на монету[2]), Любліні, Кракові, Варшаві, Торуні та інших місцях, у ВКЛ — у Вільні, в Швеції — у Стокгольмі, Мальборку.
У середині XVIII століття на зразок польських ортів карбувалась монета в Пруссії, де вона називалась «ахценґрошер» (18 грошів).
Карбування в Україні[ред. | ред. код]
На території сучасної України тогочасний польський монетний двір був у Львові (1656–1657, 1660) та, ймовірно, ще один — у Жовкві[3].
Відомим є львівський орт Яна Казимира ІІ 1656 року[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Тлумачення значень слова Ort у німецькій мові. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.
- ↑ Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 97
- ↑ Kopicki E. Monety Zygmunta III Wazy. — Szczecin: «Nefryt», 2007. — 330 s. ISBN 978-83-87355-53-1
- ↑ Львівський орт в архіві аукціонів Варшавського нумізматичного центру. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Р. М. Шуст. Орт [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 640. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, изд-во при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 96-97. (рос.)
- Бойко-Гагарін А.С., Кокоржицька Т.М. Орти Сигізмунда ІІІ Вази в колекції Одеського археологічного музею // Записки отдела нумизматики и торевтики Одесского археологического музея. – № ІІІ. – Одесса: «Ибрис», 2017. – С. 107-119.
- Бойко-Гагарин А.С. Фальшивые орты Сигизмунда III Вазы, изготовленные методом пайки серебрянных пластин // Studia i Materialy “Pieniadz i systemi monetarne wspolne dziedzictwo Europy”, Augustow-Warszawa, 2012, с. 165-170.
- Бойко-Гагарин А.С., Шаталин И.С. Подделки ортов Сигизмунда ІІІ Вазы // (в книге) Шаталин И.С., Орты Сигизмунда ІІІ Вазы, Издание 2-е, Киев, 2013, С. 31-39.
Посилання[ред. | ред. код]
- Орт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1244. — 1000 екз.