Орфей і Еврідіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
К. В. Ґлюк

Орфей і Еврідіка (італ. Orfeo ed Euridice, італ. Orphée et Eurydice) – опера Крістофа Віллібальда Ґлюка у трьох діях, написана на лібрето Раньєрі де Кальцабіджі. Сюжет опери спирається на міф про Орфея. Прем'єра відбулася в 1762 році в Відні, в 1774 році був опублікований переглянутий варіант французькою мовою.

Дійові особи[ред.ред. код]

Роль Голос Прем'єра італійської версії
5 жовтня 1762
Прем'єра французької версії
2 серпня 1774
Орфей Альт
тенор
або сопрано
Ґаетано Ґуадані Джозеф Леґро
Амур Сопрано Маріанна Б'янкі Софі Арну
Еврідіка Сопрано Люсія Клаверо Розалі Левассер

Пастухи, пастушки, німфи, фурії, демони

Лібрето[ред.ред. код]

Орфей і Еврідіка (1864, автор: Фредерік Лейтон)

Дія I[ред.ред. код]

Орфей оплакує смерть своєї дружини в оливковому гаю на її могилі, куди приходять також німфи і пастухи, щоб віддати їй належне. Зворушений Зевс дає співакові через Амора дозвіл, щоб він відправився в пекло, і приніс його дружину назад у світ живих. На зворотному шляху Орфею, до виходу з підземелля, однак, не буде дозволено дивитися на Еврідіку.

Дія II[ред.ред. код]

Співак стає у воріт пекла, і його музика заспокоює гнів фурій. Кохану жінку Орфей зустрічає на Єлисейських полях.

Дія III[ред.ред. код]

Повертаючись до землі Орфей дотримується умови Зевса, однак його непокоїть Еврідіка, яка не тільки сумнівається в любові чоловіка, але починає слабшати. Орфей обертається і в цей момент втрачає її знову. Коли у відчаї Орфей пробує покінчити з собою, його зупиняє Амур, і, на відміну від міфу, але відповідно до тенденцій часів Глюка, повертає до життя дружину Орфея.

Про оперу[ред.ред. код]

Опера Ґлюка характеризується диференціацією речитативів, відмовою від арій da capo і підвищенням ролі оркестру. Характер музики тут безпосередньо залежить від змісту, в той час як хор та балет інтегровані в план дій. Міф про Орфея був представлений в опері багаторазово, зокрема до цього сюжету звертався К. Монтеверді, але опера Глюка залишилась найвідомішою. Музику з опери цитував у своїй опереті"Орфей у Пеклі композитор Жак Оффенбах.

Джерело[ред.ред. код]

  • Józef Kański "Przewodnik operowy", Polskie Wydawnictwo Muzyczne S. A., Kraków 2008; ISBN 978-83-224-0721-9