Оріховиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Оріховиця
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Ужгородський район
Рада Оноківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA21100110050067619
Основні дані
Засноване 1650
Перша згадка 1650 (374 роки)[1]
Населення 604
Площа 3,2 км²
Поштовий індекс 89413
Географічні дані
Географічні координати 48°39′11″ пн. ш. 22°24′01″ сх. д. / 48.65306° пн. ш. 22.40028° сх. д. / 48.65306; 22.40028Координати: 48°39′11″ пн. ш. 22°24′01″ сх. д. / 48.65306° пн. ш. 22.40028° сх. д. / 48.65306; 22.40028
Місцева влада
Адреса ради 89413 с.Оноківці, вул.Головна, 59
Карта
Оріховиця. Карта розташування: Україна
Оріховиця
Оріховиця
Оріховиця. Карта розташування: Закарпатська область
Оріховиця
Оріховиця
Мапа
Мапа

CMNS: Оріховиця у Вікісховищі

Орі́ховиця — село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці Уж.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Сімони, ліва притока Ужа.

Історія[ред. | ред. код]

На лівому березі ріки Уж, на пологій надзаплавній терасі, що праворуч від дороги в напрямі на село — багатошарове поселення, яке досліджувалося Ф. М. Потушняком в 1956 році. Засвідчено шари культури алфелдської мальованої кераміки, ранньозалізної доби та давньослов'янського часу VIII—IX століть.

Село в письмових джерелах XV ст. відоме під назвою «Rahoncha».

Той факт, що на околиці села виявлені давні слов'янські поселення VIII — ІХ ст., дає підстави вважати, що Оріховиця виникла раніше XI ст. З першої половини XIV по XVII ст. село було одним із маєтків Невицького домена Другетів. В списках платників податків за описом від 1427 року Оріховиця не згадується.

В 1567 році в селі було оподатковано 4 залежні господарства, що володіли 2,5 порти (наділу) землі. В XVI ст. до Оріховиці переселилося 20 родин. У 1599 році в селі нараховувалося 30 залежних домогосподарств і одне господарство шолтейса. Тоді Оріховиця вважалася великим поселенням. На початок XVIII ст. кількість населення зменшилася, В 1715 році в селі нараховувалось 12 господарств, у тому числі 10 таких, що володіли повним наділом і два желярські (безземельні).

Джерела другої половини XVIII ст. зараховують Оріховицю до сіл із руським населенням.

У 1982 році біля села було споруджено Ужгородський військовий полігон.

Релігія[ред. | ред. код]

храм Успіння Пр. Богородиці. 1815.

У 1751 р. за пароха Іоана Реберка згадують дерев'яну церкву св. арх. Михайла з усіма образами і трьома дзвонами. У селі було 159 вірників.

Теперішня мурована базилічна церква з бароковим завершенням вежі до Другої світової війни була присвячена св. Василю Великому.

У шематизмі Мукачівської єпархії за 1883 р. церкву датовано 1877 р., шематизм 1915 р. називає точнішу дату — 1811 p., а над входом церкви написано 1815.

Договір з бляхарем на покриття церкви бляхою було укладено ще в 1932 p., але в селі кажуть, що шинґлове покриття дахів замінено лише на початку 1960-х років.

Інтер'єр церкви перемалювали художник О. К. Кахно та маляр І. А. Пеняк у 1973 р. за куратора Йосипа Галайди. У кінці 1980-х років кам'яну огорожу довкола церкви замінено дротяною на бетонному фундаменті, оновлено штукатурку стін, перекрито бляхою турню. Очевидно, тоді ж перемальовано ікони.

На церковній вежі — три дзвони. Найбільший та найменший виготовлено на ужгородській фабриці «Акорд» у 1925 р. На великому дзвоні написано, що куплено його з допомогою краян, які працювали в Америці, та за добровільні пожертви селян за куратора Івана Ропая. Велику суму пожертвувала сім'я Михайла Цмарика.

Угорський напис на середньому дзвоні повідомляє, що вилив його Ласло Шандор у Малих Ґеївцях у 1904 р.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятні дошки[ред. | ред. код]

20 листопада 2015 р. односельці загиблого бійця АТО Руслана Семчище урочисто відкрили та освятили на приміщенні сільського клубу. Пам'ятну дошку, виготовлену за кошти волонтера Максима Солом'яного.

21 листопада 2016 р відкрили пам'ятний знак на фасаді загальноосвітньої школи № 8, де вчився загиблий воїн АТОІгор Розлуцький.

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- храм Успіння Пр. Богородиці. 1815.

- Оріховське озеро

- мінеральне джерело

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]