Осавул

Осавул (тюрк. yasaul, ясаул, «начальник»):

• військове звання (уряд) у Війську Запорозькому, виборна службова особа.
• військове звання у козачих військах Російської імперії. Відповідало капітану армії;
• військове звання у військах Української Народної Республіки. У 1917—1920 роках відповідало підполковнику армії, з 1920 року — майору.

Гетьманщина

В 17—18 століттях осавули поділялися на генеральних, полкових і сотенних. Полкові (по два в кожному полку) і сотенні осавули відали військовою підготовкою козаків, забезпеченням полку чи сотні озброєнням і боєприпасами (крім артилерії), складали козацькі реєстри, статути тощо.

У Гетьманщині в генеральній артилерії служили артилерійські осавули, які відали генеральними обозами і були заступниками генерального обозного. На Запорожжі до складу військової старшини належав курінний осавул.

Російська імперія

Звання осавула вважалося в козачих військах другим після отаманського. У 1775 році за розпорядженням князя Потьомкіна було вказано полкових осавулів вважати «пристойно офіцерському званню». У 1798—1800 роках чин осавула був порівняний з чином гусарського ротмістра, і з того часу надавав його володареві спадкове дворянство. Надалі осавул обер-офіцерський чин IX класу в козачих військах в 1798—1884 роках і в 1884—1917 роках — VIII класу в Табелі про ранги. У 1798 році прирівняний до чину ротмістра в кавалерії і капітана в піхоті.

Література

• Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001.

Див. також

• Підосавул
• Штабс-ротмістр