Осавул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Осавул (тюрк. yasaul, ясаул, «начальник»):

Гетьманщина[ред.ред. код]

В 1718 століттях осавули поділялися на генеральних, полкових і сотенних. Полкові (по два в кожному полку) і сотенні осавули відали військовою підготовкою козаків, забезпеченням полку чи сотні озброєнням і боєприпасами (крім артилерії), складали козацькі реєстри, статути тощо.

У Гетьманщині в генеральній артилерії служили артилерійські осавули, які відали генеральними обозами і були заступниками генерального обозного. На Запорожжі до складу військової старшини належав курінний осавул.

Російська імперія[ред.ред. код]

Звання осавула вважалося в козачих військах другим після отаманського. У 1775 році за розпорядженням князя Потьомкіна було вказано полкових осавулів вважати «пристойно офіцерському званню». У 17981800 роках чин осавула був порівняний з чином гусарського ротмістра, і з того часу надавав його володареві спадкове дворянство. Надалі осавул обер-офіцерський чин IX класу в козачих військах в 17981884 роках і в 18841917 роках — VIII класу в Табелі про ранги. У 1798 році прирівняний до чину ротмістра в кавалерії і капітана в піхоті.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]