Осборн Рейнольдс
| Осборн Рейнольдс | |
 |
|
| Народився | 23 серпня 1842 Белфаст, Ірландія |
|---|---|
| Помер | 21 лютого 1912 (69 років) |
| Місце проживання | Велика Британія |
| Галузь наукових інтересів | фізика, інженерія |
| Alma mater | Манчестерський університет Вікторії |
| Вчене звання | число Рейнольдса, гідродинаміка |
| Відомий завдяки: | працями з теорії хвиль |
| Нагороди | Королівська медаль (1888 р.) |
Осборн Рейнольдс (англ. Osborne Reynolds, *23 серпня 1842 — †21 лютого 1912) — англійський інженер і фізик.
Біографія та наукові здобутки[ред.]
Народився в Белфасті в сім’ї священнослужителя. З 18 років працював в механічній майстерні, поступив в Кембриджський університет, де вивчав математику і механіку. Закінчив університет в 1867 році. З 1868 по 1905 роки — професор кафедри будівельної механіки Манчестерського університету. З 1888 року очолював Вітвортовську інженерну лабораторію. Роботи Рейнольдса присвячені механіці, гідродинаміці, теплоті, електриці, магнетизму. У 1883 році Рейнольдс встановив, що ламінарна течія переходить в турбулентну, коли введена ним безрозмірна величина (число Рейнольдса) перевищує критичне значення. Число Рейнольдса широко використовується при вирішенні завдань гідро- і аеродинаміки у разі малих і середніх дозвукових швидкостей. Рейнольдс визначив механічний еквівалент теплоти. Сконструював низку турбін і відцентрових насосів.
На честь вченого названо астероїд головного поясу 12776 Рейнольдс.
Див. також[ред.]
Джерела[ред.]
Рейнольдс Осборн на Словари и энциклопедии на Академике(рос.)
