Освальдо Гуаясамін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Освальдо Гуаясамін
Oswaldo Guayasamín
Ім'я при народженні Oswaldo Guayasamín
Дата народження 6 липня 1919(1919-07-06)
Місце народження Кіто, Еквадор
Дата смерті 10 березня 1999(1999-03-10) (79 років)
Місце смерті Кіто, Еквадор
Національність кечуа
Жанр портрет, пейзаж, символічна картина, стінопис
Навчання Кіто, Школа красних мистецтв
Роки творчості 1941- 1998

Освальдо Гуаясамін (кеч. Oswaldo Guayasamín, ісп. Oswaldo Guayasamín, *6 липня 1919, Кіто, Еквадор — †10 березня 1999, там же) — живописець і скульптор з Еквадору, відомий майстер з Латинської Америки 20 століття. Малював стінописи, портрети, пейзажі, символічні образи в картинах.

Біографія[ред.ред. код]

Освальдо народився в бідній родині в місті Кіто. Злидні були повсякденною буденністю. Родина мала 10 дітей, Освальдо був найстаршим. Батько був індіанцем, мати - з метисів. Прізвище Гуаясамін перекладається з діалекту мови Кечуа як «Білий птах».

В школі навчався погано, поміняв декілька шкіл. Нічого, окрім малювання і гри на гітарі, хлопця не приваблювало. Важливим етапом в житті Гуаясаміна було навчання в Школі красних мистецтв міста Кіто. В школі мистецтв він навчався з насолодою і пристрастю, яку закінчив на відмінно у 1941 році. Вже у 1942 році сам організував свою першу виставку. Його почав пестити успіх і художник отримав запрошеня на роботу до Сполучених Штатів.

Магніт Сполучених Штатів[ред.ред. код]

Це звична практика в Америці 20 століття, де могутня фінансова держава запрошує до праці на своїх теренах митців з різих країн і різних за фахом. В Сполучених Штатах тимчасово працювали Ігнасіо Сулоага ( Іспанія ), скульптор Карл Міллєс ( Швеція ), актори Ів Монтан , Катрін Деньов ( Франція ).

Періоди творчості[ред.ред. код]

Сам художник поділяв всю свою творчість лише на 2 періоди :

  • « Я та індіанці ».
  • «Гуаканьян» ( в перекладі з кечуа Дорога сліз).


Дорога Сліз[ред.ред. код]

Цікавішим і значущішим виявився цикл «Дорога Сліз». Створений за 2 роки цикл має 103 картини і відтворює життя індіанців Латинської Америки. Дещо графічна манера живопису Гуаясаміна з використанням художнього образу-знаку і обмеженого колористичного ладу дозволяла працювати дуже швидко.

Після великого вернісажу в Кіто у 1951 році, картини виставляли в багатьох мистецьких центрах світу.В 1956 році в Іспанії цикл отримав премію.

Портрети[ред.ред. код]

Гуаясамін неодноразово звертався до створення портретів. Незважаючи на спрощену манеру малювання, вони реалістичніші, ніж головна частина творів художника.Серед них і портрет політичного лідера Куби - Фіделя Кастро, Саскії Гуаясамін, Тоті Родрігес, Габріели Містраль, декілька автопортретів.

Визнання при житті[ред.ред. код]

Освальдо Гуаясамін мав визнання при житті. Про це свідчать вернісажі в столицях різних країн світу. У 1983 році його картини побачили глядачі в Москві і в музеї Ермітаж. Виставку творів Гуаясаміна створив в 1973 році Музей сучасного мистецтва в Парижі. Кількість відвідувачів виставки сягнула півтора мільона .

Художня манера[ред.ред. код]

Мистецтвознавці вказують на впливи на творчість художника витворів художників Мексики 20 століття( Діего Рівера , Ороско, Сікейрос тощо ). Це так і не так. Бо ніякий з справжніх художників Латинської Америки не міг байдуже пройти повз видатні досягнення мекиканських майстрів в стінописах,в станковому живопису, в розробці власне латиноамериканської тематики. До того ж, Гуаясамін жив в Мексиці, на власні очі бачив услівлені стінописи ,працював в майстерні Хосе Клементе Ороско ( 1883-1949 ). Але незначні запозичені деталі не зробили з Гуаясаміна копіїста чи невдалого епігона Ороско. Його індивідуальна манера вибудована на символічному використанні фарб і образів, стилізації індіанських облич, особливій деформації художніх форм при збереженні реаластичних витоків цих форм. Людські руки відіграють часто головну ролю в картинах Гуаясаміна і вражають виразністю, значно більшою, ніж людські обличчя.

Художник довго страждав від расизму оточення, прини́ження і обра́з, штучної відокремленості себе, як індіанця за походженням. Тому темами його картин стали людське страждання, сліпий відчай, острахи, пригнобленість людини і спротив цьому пригнобленню, туга.

Потяг до символів значно відбився в пейзажах, де переважають значно спрощені форми і гір, і будинків, і водойм. При цьому вони цілком впізнаваємі.

Колекціонерська діяльність[ред.ред. код]

Освальдо Гуаясамін був колекціонером. Після отримання фінансової незалежності і добробуту почав активно колекціонувати кераміку індіанців доколумбової Америки, витвори мистецтва колоніального періоду ( релігійний живопис, релігійна скульптура ), картини деяких майстрів, тісно пов'язаних з культурою Іспанії ( Гойї, Пікассо тощо ).

Цінна збірка витворів мистецтва знаходилась у власному будинку художника. Будівля в колоніальному стилі була доповнена модерновою добудовою за проектом самого Гуаясаміна, що цікавився архітектурним проектуванням, будівництвом, архітектурою. Але переважна діяльність в галузі живопису не давала змоги приділяти багато часу власній архітектурній практиці.

У 1978 році відомий вже тоді художник передав в дарунок державі Еквадор близько 500 картин і скульптур колоніального періоду, археологічні пам'ятки доколумбового періоду, картини Гойї і Пікассо.

Посмертна слава[ред.ред. код]

  • Створений Музей Гуаясаміна.
  • Працює особистий Фонд Гуаясаміна.
  • В Кіто побудована Каплиця Людства в занадто спрощених формах, притаманних і художній манері митця, але з використанням модуля.В каплиці експонують деякі твори Гуаясаміна.
  • Твори митця неодноразово друкували різні видання світу.

Посилання[ред.ред. код]