Освіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Освіта — дисципліна, яка вивчає переважно методи навчання і вивчення в школах або подібних закладах у протилежність різним неформальним засобам соціалізації (наприклад, між батьками і їх дітьми). Тому освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань. Освіта призначена, щоб дати йому початкові знання культури, формуючи поведінку у дорослому житті і допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві.

Зміст

[ред.] Розвиток

Оскільки суспільство має властивість ускладнюватися, навчання стає усе більш академічним, освітній досвід все менше стосується повсякденного життя через сильне абстрагування практичного боку та розглядання речей поза контекстом.

Застосовувати термін до примітивних культур можна тільки в сенсі інкульруризації, процесу передачі культурних засобів. Примітивна людина, чиєю культурою є тотальність її світу, має відносно фіксовану схильність до культурної безперервності та відсутності відчуття часу. Модель життя відносно статична, і знання передаються від покоління до покоління із незначними відмінностями. Тому знання про освіту доісторичних культур можна здобути тільки на основі примітивних культур, що вижили.

Мета примітивної освіти - забезпечення вступу дітей до звичаїв та традицій даного племені або групи. Це можна пояснити тим, що примітивні люди дуже стурбовані зростанням індивідуумів як членів родини і тому надають їм досконале розуміння їх устрою життя від проходження статевої зрілості до старості.

[ред.] Освітні технології

Освітня технологія — це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії, що забезпечують ефективне управління і реалізацію освітнього процесу на основі комплексу цілей і певним чином сконструйованих інформаційних моделей освоюваної реальності – вмісту освіти.

У документах ЮНЕСКО технологія навчання (поняття не є загальноприйнятим в традиційній педагогіці) розглядається як системний метод створення, застосування і визначення всього навчального процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних, людських ресурсів і їхньої взаємодії. Технологічність навчального процесу полягає в тому, щоб зробити навчальний процес повністю керованим.

Наочно-орієнтовані технології навчання

  • Технологія постановки мети
  • Технологія повного засвоєння (за матеріалами М.С.Кларіна)
  • Технологія педагогічного процесу за С.Д.Шевченко
  • Технологія концентрованого навчання

Особово-орієнтовані технології навчання

  • Технологія навчання як навчального дослідження
  • Технологія педагогічних майстерень
  • Технологія колективної миследіяльності (КМД)
  • Технологія евристичного навчання

[ред.] Форми

[ред.] Посилання

[ред.] Дивись також

Особисті інструменти