Освітленість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Освíтленість — освітлення поверхні, що створюється світловим потоком, який падає на поверхню. Одиницею вимірювання освітленості є люкс. На відміну від освітленості, вираз кількості світла, відображеного поверхнею, називається яскравістю.

Освітленість прямо пропорційна силі світла джерела світла. При віддаленні його від освітлюваної поверхні її освітленість зменшується обернено пропорційно до квадрату відстані.

Коли проміння світла падає похило до освітлюваної поверхні, освітленість збільшується пропорційно косинусу кута падіння проміння.

Освітленість E\! знаходять за формулою:

E={I \over r^2}\cos i

де

  • I\! — сила світла в канделах;
  • r\! — відстань до джерела світла;
  • i\!кут падіння проміння світла.

Освітленість визначають за допомогою фотоелектричного експонометра та люксметра.

Фотометричні одиниці СІ

edit

Величина символ Величина СІ Скорочення Примітка
Світлова енергія Qv люмен секунда лм·с іноді цю одиницю називають тальботом
Світловий потік F Люмен = кд·ср лм -
сила світла Iv кандела=лм/ср кд -
яскравість Lv кандела/квадратний метр кд/м2 -
Освітленість Ev люкс = лм2 лк Використовується щодо світла, яке падає на поверхню
Світимість Mv люкс = лм2 лк Використовується щодо світла, яке випромінюється поверхнею
Світловий вихід - люмен / ват лм/Вт відношення світлового потоку до густини потоку електромагнітного випромінювання, максимальне значення дорівнює 683
Особисті інструменти