Осетер зелений
| Осетер зелений | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Acipenser medirostris (Ayres, 1854) |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Зелений, або тихоокеанський осетер (Acipenser medirostris) — вид риб родини осетрові роду осетер. Зовні дуже схожий на вид сахалінського осетра (Acipenser mikadoi) Hilgendorf, 1892. Відомий російський іхтіолог Лев Семенович Берг вважав, що вони є одним видом. Недавні дослідження, а саме молекулярні дані щодо трьох мітохондріальних генів і морфометричні дані дають уявлення про значне дистанціювання північноамериканської і азіатської форм одна від одної.
Будова [ред.]
Осетрова риба середніх розмірів з трикутною головою, покритою зверху кістяними щитками, подовженим рилом з увігнутим профілем, на нижньому боці якого поперечний ряд з 4 гладких вусиків, ближче до рота, ніж до вершини рила. Рот нижній, поперечний, невеликий, нижня губа перервана.
Поширення [ред.]
Прибережні води у північно-східній частині Тихого океану від східної Камчатки до південної Каліфорнії. Відзначено два випадки затримання біля узбережжя східної Камчатки: у пригирловій зоні річки Камчатка і в Олюторській затоці біля гирла річки Апука.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2012) |

