Осетер руський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Осетер руський
Waxdick (Acipenser gueldenstaedtii ) - crop.jpg
Acipenser gueldenstaedtii.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei)
Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)
Родина: Осетрові (Acipenseridae)
Рід: Осетер (Acipenser)
Вид: Осетер руський
Біноміальна назва
Acipenser gueldenstaedtii
(J. F. Brandt & Ratzeburg, 1833)
Синоніми
  • Acipenser sturio (non Linnaeus) Güldenstädt, 1772
  • Acipenser pygmaeus Reisinger, 1830
  • Acipenser güldenstädti Brandt et Ratzeburg, 1833
  • Acipenser aculeatus Lovetsky, 1834
  • Acipenser schypa (non Gmelin) Fitzinger und Heckel, 1836
  • Acipenser güldenstädti Bonaparte, 1846
  • Acipenser güldenstädti var. scaber Antipa, 1909
  • Acipenser güldenstädti var. golis Antipa, 1909
  • Acipenser güldenstädti var. longistris Antipa, 1909
  • Acipenser güldenstädti var. acutirostris Antipa, 1909
  • Acipenser güldenstädti Berg, 1911
  • Acipenser güldenstädti var. tanaica Marti, 1940
  • Acipenser güldenstädti var. colchica Marti, 1940
  • Acipenser güldenstädti colchicus Berg, 1948
  • Acipenser güldenstädti colchicus colchicus Movchan, 1967
  • Acipenser güldenstädti colchicus danubicus Movchan, 1967
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Acipenser gueldenstaedtii
ITIS logo.jpg ITIS: 161073
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7902
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Acipenser gueldenstaedtii

Осетер руський[1], інколи як осетер російський (Acipenser gueldenstaedtii) — прохідна придонна риба з родини осетрових.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Ендемік Понто-Каспійського басейну. Розповсюджений в водах Каспійського, Чорного та Азовського морів. В Азовсько-Чорноморському басейні осетер утворює стада: чорноморсько-кавказьке (ріонське), чорноморсько-українське (дніпровське) та азовське. З Каспію входить для нересту до Волги, менше до Уралу, дуже мало до Терека, Сулака, Самуру. По іранському узбережжю входить до Сефідруду, зрідка в Горган, Баболь. З Азовського моря — в Дон, дуже рідко в Кубань. З Чорного моря — в Дніпро, Дунай.

Будова[ред.ред. код]

Довжина тіла — до 2,3 м (в середньому 110–130 см), вага — до 100 кг (в середньому біля 12 −16 кг). Самці дрібніше за самиць. Вага та розміри тіла значно варіюють в різних популяціях. Тіло веретеноподібне, видовжене. Рило коротке, тупе. Рот невеликий, вусики розташовані ближче до кінця рила, ніж до рота. Зяброві перетинки прирощені до міжзябрового проміжку. Спинних жучок 9 — 18, черевних 6 — 13, бічних — 25 — 37. У спинному плавці 29—44 променів, у анальному — 18—25. Забарвлення спини сірувато-чорне, боки сірувато-коричневі, черево — біло або жовтувате.

Голова російського осетра

Спосіб життя[ред.ред. код]

Прохідна риба, яка може мати і жилу форму. Також утворює озимі та ярові раси. Живе у морі, для розмноження заходить у річки. Еврітермний вид, живе при температурах води 2,0-24,8 °C. Зустрічається на глибинах від 2 до 130 м, влітку зустрічається на мілководді, взимку мігрує на глибину. Живиться бентосними організмами, здебільшого молюсками, також крабами та дрібною рибою.

Розмноження[ред.ред. код]

Статевої зрілості самці осетра досягають в залежності від популяції у віці 8 — 10 років, самиці — у віці 10 — 14 років. Для розмноження риба заходить у річки та може підійматись вверх до 1000 км від гирла. Нерест відбувається у руслі ріки на швидкій течії на піщаних або кам'янистих перекатах при температурі води від 9 — 10 до 20 — 21С. Плодючість самиць залежить від віку та становить в середньому 250–350 тисяч ікринок. Ікра розсіюється течією та осідає на дно, де прикріплюється до субстрату. Розвиток ікри залежить від температури води та триває приблизно 3 — 4 діб. Личинки, що з'являються живляться жовтком на протязі 8 — 10 діб. Молодь живиться личинками безхребетних та дрібними ракоподібними (мізидами, амфіподами). Молоді особини можуть жити у річці більше року, після чого скочуються у море, де живуть до досягнення статевої зрілості.

Значення[ред.ред. код]

В Україні дуже малочисельний. Занесений до Червоної книги України. У СРСР був об'єктом промислу заради цінної чорної ікри. Існують гібриди осетра з білугою, шипом, стерлядю.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб для наукового вжитку // Studia Biologica — 2012 — Том 6/№ 2