Осипенко Поліна Денисівна
| Поліна Денисівна Осипенко | |
| Народився | 25 вересня (8 жовтня) 1907 село Новоспасівка (нині Осипенко (Бердянський район), Запорізька область |
| Помер | 11 травня 1939 (31 рік) |
| Країна | |
| Рід військ | |
| Звання | майор |
| Нагороди |
Герой Радянського Союзу, 2 ордени Леніна, Орден Трудового Червоного Прапора |
Полі́на Дени́сівна Осипе́нко — (у дівоцтві Дудник, за першим чоловіком — Говяз; *25 вересня (8 жовтня) 1907, Новоспасівка, нині село Осипенко (Бердянський район) —†1939) — радянський льотчик; одна з перших жінок, удостоєна звання Героя Радянського Союзу.
Біографія [ред.]
Народилася в сім'ї селянина. Була 9-ю дитиною в сім'ї. Українка за національністю. Член ВКП(б) з 1932 року.
Закінчила початкову школу, курси птахівників. Працювала завідувачем колгоспної птахоферми.
У 1930 році вирішила навчитися керувати літаком. Перша спроба поступити в Качинськую школу льотчиків не увінчалася успіхом, і Поліна Осипенко пішла працювати в їдальню пілотів. Польоти училища відбувалися на декількох майданчиках, куди до 12-ої години на літаку У-2 привозили стартовий сніданок. У цих постійних польотах льотчики-інструктори дозволяли Поліні потримати за управління. Так вона навчилася управляти У-2. Потім, під час візиту до Качи К.Ворошилова, вона попросила його зарахувати її в училище, яке закінчила у 1933 році.
Служила льотчиком, командиром ланки у винищувальній авіації. Літом 1937 року побила три світові рекорди висотних польотів з вантажем і без навантаження. У 1938 році вона очолила безпосадочний переліт Севастополь — Архангельськ. Її екіпаж встановив також міжнародний жіночий рекорд дальності польоту по замкнутій кривій.
Дружина льотчика-винищувача Осипенка О. С., що воював в Іспанії.
24—25 вересня 1938 року на літаку АНТ-37 «Родина» (командир — В. C. Гризодубова, штурман — М. М. Раскова) зробила безпосадочний переліт Москва — Далекий Схід (Кербі, район Комсомольска-на-Амурі) протяжністю 6450 км. (по прямій — 5910 км.). В ході перельоту був встановлений жіночий світовий авіаційний рекорд дальності польоту.
За виконання цього перельоту і проявлені при цьому мужність і героїзм 2 листопада 1938 року Поліні Денисівні Осипенко присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після перельоту Москва — Далекий Схід П. Д. Осипенко — інспектор по техніці пілотажу, наставник пілотів-винищувачів. Обиралася делегатом XVIII з'їзду ВКП(б).
Майор Осипенко загинула в авіаційній катастрофі 11 травня 1939 року під час навчально-тренувальних зборів разом з начальником головної льотної інспекції ВПС РСЧА А. К. Сєровим.
Прах Сєрова і Осипенко поміщений в урнах в Кремлівській стіні на Червоній площі в Москві.
Нагороджена 2-ма орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора.
Пам'ять [ред.]
Ім'я Осипенко в 1939 році присвоєне Одеській військовій авіаційній школі, Дніпропетровському обласному аероклубу, Бердянському вчительському інституту (згодом — Бердянський державний педагогічний інститут ім. П. Д. Осипенко; носив це ім'я до 2002 р.). До 1958 її ім'ям називався і сам Бердянськ.
Її ім'ям названі вулиці і площі у Вінниці, Маріуполі, Володимирі-Волинському та інших містах України, а також у Москві, Мінську, Пермі, Краснодарі, Владимирі, Елісті, Самарі, Тюмені. Також її іменем названо райцентр і район в Хабаровському краю.
У селі Осипенко встановлений її бюст, в місті Бердянську — пам'ятник, в селі Високе Рибновського району Рязанської області — обеліск.
Вулицю Поліни Осипенко в Коломиї 1990 року було перейменовано на вулицю Василя Барвінського. Також у Володимирі-Волинському вулицю Осипенко 1990 році було перейменовано на вулицю Генерала Шухевича, де знаходиться головний корпус Володимир-Волинського Агротехнічного коледжу. У місті Хмельницькому знаходиться провулок Осипенко
|
|
|||||||

