Оскар Заля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оскар Заля
Основна інформація
Дата народження 18 липня 1910(1910-07-18)
Місце народження Грайц (Тюрингія)
Дата смерті 27 лютого 2002(2002-02-27) (91 рік)
Місце смерті Берлін
Національність німець
Професія композитор, фізик.

Оскар Заля (нім. Oskar Sala, 18 липня 1910, Грайц (Тюрингія) — 27 лютого 2002, Берлін) — німецький композитор, фізик та винахідник. Один з піонерів німецької електронної музики.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у місті Грайц на сході Німеччини в родині лікаря-офтальмолога Пауля Залі. Ще підлітком почав писати свої перші твори, серед яких: сонати, варіації та фантазія для фортепіано, сонати для скрипки і фортепіано, а також пісні у супроводі фортепіано. Концертував як піаніст у рідному місті та в Лейпцигу. З 1929 року навчався у Берлінській Вищій музичній школі по класу композиції у Пауля Гіндеміта. В Берліні познайомився з винахідником траутоніума Фрідріхом Траутвайном, де 30 червня 1930 р., оволодівши прийомами гри на інструменті, публічно продемонстрував його можливості на «Фестивалі Нової Музики» разом з П. Гіндемітом та піаністом Р. Шмідтом. В Мюнхені 1931 р. Оскар Заля брав участь у прем'єрі «Концерту для траутоніума і струнного оркестру» П. Гіндеміта в якості головного сольного виконавця.

Mixturtrautonium, 1952

З 1932 по 1936 р., для поглиблення математичних та наукових знань, вивчав фізику в Берлінському університеті. В 1935 р. представив вдосконалену версію траутоніума, так званий «Rundfunktrautonium». Одним з перших нововведень винахідника була ще одна струна на передній панелі інструмента. Також вів нічну радіопередачу «Музика на Траутоніумі» (нім. «Musik auf dem Trautonium»), яка тривала п'ятнадцять хвилин і була надзвичайно популярною. Музика виконувалася вживу, звучали класичні композиції і сучасні твори для траутоніума. В 1938 р. Заля сконструював концертну версію інструмента («Konzerttrautonium»), яка важила 400 кг.

В 1944 р. композитор призваний в армію на Східний фронт, де був важко поранений і направлений у військовий госпіталь у Мюнстер. В липні 1945 р. повернувся у Грайц. З 1949 по 1952 р. працював над новою версією траутоніума — «Mixturtrautonium». Важливим досягненням стає розробка електричної схеми, яка уможливлює керування субгармонійним рядом (нім. «subharmonischer Mixturen»), значно розширює тембровий діапазон інструмента. На розроблену ним схему отримав патенти в Німеччині, Франції та США. До кінця 1950-х рр. вів активну концертну діяльність пропагуючи траутоніум, проте з 1958 р. працював виключно у власній студії в Берліні. В серпні 1988 р., вперше після 30-річної перерви, Заля виступив з концертом в Берлінському Залі конгресів (тепер Будинок культур світу; нім. Haus der Kulturen der Welt, скор. HKW). Помер в ніч з 26 на 27 лютого 2002 року в Берліні.

Надгробок

Музика до кінофільмів[ред.ред. код]

Композитору належить понад 300 композицій написаних для кіноіндустрії. Багато з них відзначено нагородами. Майже у всіх німецьких телевізійних рекламах повоєнного періоду була використана музика Оскара Залі. В 1961 р. знайомиться з Альфредом Хічкоком і пише музику до його кінострічки «Птахи», яка приносить композитору міжнародне визнання. В 1963 р. короткометражний фільм «In wechselndem Gefalle», в якому використана музика Залі, удостоєний Золотою пальмовою гілкою.

Фільмографія[ред.ред. код]

  • Dein Horoskop — Dein Schicksal (1955) (Документальний)
  • Schneewei?chen und Rosenrot (1955)
  • Forschung und Leben — Schopfung ohne Ende (1956) (Документальний)
  • Anders als du und ich (1957) «Elektronen-Musik»
  • Alvorada — Aufbruch in Brasilien (1962) (Документальний)
  • Der Fluch der gelben Schlange (1962/63)
  • In wechselndem Gefalle (1963)
  • Die Vogel (1963)
  • Der Wurger von Schloss Blackmoor (1963)
  • Korallen — Skulpturen der Meere (1964) (Документальний)
  • Die Todesstrahlen des Dr. Mabuse (1964)
  • Make Love Not War — Die Liebesgeschichte unserer Zeit (1967)
  • Herrliche Zeiten im Spessart (1967)
  • Unterwegs nach Kathmandu (1970/71)
  • Gestern war heute noch morgen — Planet Erde (1991) (Документальний)
  • Das letzte U-Boot (1992)
  • Kiss My Blood (1998)
  • Oskar Sala — Die vergangene Zukunft des Klanges (1999) (Документальний)

Посилання[ред.ред. код]