Усть-Каменогорськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оскемен
Усть-Каменогорськ
Герб Прапор
Будівля обласного акимату
Будівля обласного акимату
Розташування міста Оскемен
Основні дані

49°59′ пн. ш. 82°37′ сх. д. / 49.983° пн. ш. 82.617° сх. д. / 49.983; 82.617

Країна Казахстан
Регіон Східний Казахстан
Засноване 1720
Населення 322 000 (2012)[1]
Площа міста 540 км²
Телефонний код +7 7232
Міська влада
Веб-сторінка Офіційний сайт
Мер міста Темирбек Касимжанов[2]

Commons-logo.svg Оскемен у Вікісховищі

Оскемен (також Усть-Каменогорськ, каз. Өскемен) — місто в Казахстані, адміністративний центр Східно-Казахстанської області. Великий центр важкої промисловості.

Історія[ред.ред. код]

У XVIII сторіччі Московія (потім — Російська імперія) активно досліджувала території Алтаю з метою налагодження торгових шляхів зі сходом, освоєння корисних копалин. 1719 року Петро І відрядив експедицію під керівництвом майора І. М. Лихарєва на пошуки покладів золота. Експедиція дійшла на човнах до озера Зайсан, де наштовхнулась на великий загін джунгарів, та вимушена була повернути назад.

У місці, де ріка Ульба впадає у Іртиш, Лихарєв заснував фортецю, названу Усть-Кам'яною, в якій залишив гарнізон з 363 військових. У другій половині XVIII сторіччя біля фортеці стали селитися поселенці, здебільшого сибірські казаки, також заслані в'язні та старовіри, яким цариця Катерина дала право вільно селитися на Алтаї та проповідувати свою релігію. В місті до наших часів зберігся старообрядова церква Покрова Пресвятої Богородиці. Фортеця перетворилась на станицю, яка 1804 року стала безповітовим містечком, 1868-го повітовим містом Семипалатинської губернії.

Mosque oskemen.jpg
Типовий мікрорайон міста
Драматичний театр

На початок ХХ сторіччя місто нараховувало 8 вулиць та 12 провулків. Серед будівель переважали дерев'яні одноповерхові будинки, які становили понад 80% всіх споруд. Планування міста було прямокутне, квартальне. У цей же час у місті почала розвиватись промисловість, зокрема підприємства з переробки тваринної сировини: шкіри, сала, овчин. Місто було центром золотодобувної промисловості Алтаю, в місті жила велика кількість золотопромисловців, взимку тут жили службовці з приисків. Після Жовтневого перевороту влада в місті переходила з рук в руки, радянська влада утвердилася тут наприкінці 1919 року.

1939 року: місто стало обласним центром Східно-Казахстанської області, почалося будівництво Усть-Каменогорської ГЕС. Під час Німецько-радянської війни на базі демонтованого устаткування заводу «Електроцинк» з Орджонікідзе в місті 1942 почалось будівництво цинкового електролітного заводу, який 1951 року перетворений на свинцово-цинковий комбінат. 1958 року розпочато будівництво титано-магнієвого заводу, був зданий у експлуатацію 1965. Наприкінці 1950-х почали працювати верстатобудівний та конденсаторний заводи. 1958 року в місті відкрився телецентр, який розпочав регулярні телетрансляції, 1967 з'явився перший кінотеатр. 1965 року почав працювати аеропорт, 1970 зведений міст через Іртиш.

Символіка[ред.ред. код]

1970 року розроблений символічний знак міста. Він являв собою щит, розсічений навпіл по вертикалі, права половина червоного кольору, ліва — синього. На ньому зображений човен — символ засновників міста, та ковш з розжареним металом — символ металургійної промисловості сучасного міста. 2005 року міський масліхат Оскемена затвердив герб, прапор, гімн та статут міста. Герб являє собою щит класичної форми, на якому зображені гірські вершини з водними просторами між ними. Це символізує річки Ульбу та Іртиш в оточенні зелених берегів. В верхній частині герба назва міста, в нижній — сторожова вежа, оточена стрічкою, на якій викарбуваний рік заснування. Кольорова гамма герба: жовтий означає багатство та силу, синій — красу та велич, зелений — природні багатства.

Прапор прямокутної форми білого кольору зі зміщеним від центру до древка зображенням герба міста. Біля древка смуга з національним орнаментом. На протилежній стороні полотнища з'єднуються дві діагональні смуги, утворюючи стрілку, що символізує злиття двох річок, Ульби та Іртишу. Зображення орнаменту та смуг блакитного кольору, кольору прапора Казахстану, що визначає територіальну приналежність. Поєднання кольорів (білий, блакитний, багатоколірний герб) символізує чистоту, багатство самодостатність.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність[ред.ред. код]

Чисельність населення за даними Департаменту статистики Східно-Казахстанської області за статистикою на 1 лютого 2012 року складе 321 тисяч чоловік.[1]

Основні демографічні показники (у розрахунку на 1000 жителів, дані за січень-листопад 2009 року[3]):

  • Коефіцієнт народжуваності — 14,4
  • Коефіцієнт смертності — 12,2
  • Шлюбів — 9,3
  • Розлучень — 4,3

Національний склад[ред.ред. код]

Національний склад (на 1 січня 2010 ріку)[4]:

Безробіття[ред.ред. код]

У 2002 офіційний рівень безробіття по Оскемену склав 3,4%, а загальна кількість безробітних, які перебувають на обліку в центрі зайнятості — 5600 осіб (на 320 осіб менше, ніж у 2001 році).[5].

На січень-квітень 2004 року рівень працевлаштування в Оскемені — 51,6%. Рівень безробіття в Оскемені — 2,9%.[6]

Травень-червень 2009 — рівень безробіття в місті дорівнює, за результатами дослідження, 20,1% від економічно активного населення, що перевищує офіційно зареєстрований показник більш ніж у 14 разів.[7]

Динаміка зміни чисельності населення[ред.ред. код]

Річка Ульба у вечірній час
Рік Ріст населення[8]
1720 114
1725 141
1825 1304
1840 2101
1855 3471
1861 3334
1897 8721
1900 12676
1907 13164
1920 17200
1939 21100
1959 150400
1970 230400
1979 274400
1989 324500
1993 341800
2005 302200
2007 298830
2009 314812
2011 318812

Клімат[ред.ред. код]

Клімат регіону різко-континентальний — холодна зима з міцними морозами та спекотне літо.

Клімат Оскемен
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C −10 −7 −2 13 19 25 27 24 19 11 1 −5 9,75
Середня температура, °C −16 −14 −8 6 12 18 20 16 11 4 −4 −10 2,9
Середній мінімум, °C −20 −21 −16 −1 5 10 14 9 3 −1 −6 −16 −3,3
Норма опадів, мм 20 20 25 30 40 40 60 40 30 40 35 30 410

Промисловість[ред.ред. код]

На початку ХХ сторічча у Оскемені стала швидкими темпами розвиватись промисловість і на сьогоднішній день місто займає одне з провідних місць у країні за об'ємом продукції, що виробляється індустріальними підприємствами. У місті створений потужний енергетичний комплекс Усть-Каменогорська ГЕС, Усть-Каменогорська та Согринська ТЕЦ забезпечують електроенергією не тільки місто та область але й інші регіони Казахстану. У місті працюють великі підприємства важкого машинобудування та кольорової металургії:

  • АТ Усть-Каменогорський титано-магнієвий комбінат виробляє високоякісний губчастий титан та товарний магній
  • АТ Казцинк — виробник цинку з великою часткою супутнього виробництва міді, свинцю, дорогоцінних металів, має філіали у 6 містах Казахстану, на підприємстві працює 22 тисячі робітників
  • АТ Ульбінський металургійний завод спеціалізується на виробництві ядерного керамічного палива, берилійвмісні матеріали, тантал та ніобій, плавикову кислоту, а також надпровідні матеріали та складне промислове обладнання
  • ВАТ «Востокмашзавод» виробляє різноманітне промислове обладнання
  • АТ «Усть-Каменогорський конденсаторний завод» — крупносерійний випуск конденсаторів
  • РГП «Казахстанський Монетний Двір Національного Банку Республіки Казахстан» — структурний підрозділ Національного Банку Республіки Казахстан, має повний виробничий цикл по випуску монет, орденів, медалей.

Працюють підприємства легкої та харчової промисловості — «Комбінат шовкових тканин», лікеро-горілчаний та пивзавод.

Релігія[ред.ред. код]

Православний храм у місті

Переважна більшість віруючого населення Оскемена сповідує іслам або православне християнство. Загалом у місті нараховують 32 релігійних об'єднання, що представляють 15 релігійних конфесій, в тому числі: 4 мусульманських, 29 християнських та 3 об'єднання, які сповідують нетрадиційна релігії. У місті не спостерігається сутичок на релігійному ґрунті, щорічно 18 жовтня проходить «День духовної згоди», за участю представників різноманітних релігійних течій, ЗМІ та громадських організацій.

Екологія[ред.ред. код]

За ступенем концентрації виробництва та інтенсивністю забруднення навколишнього середовища Оскемен займає провідне місце у республіці Казахстан. Загалом у атмосферу обласного центру викидається понад 80 тисяч тон забруднюючих речовин 170 найменувань, серед них свинець, селен, кадмій, арсен, фтористий водень, хлор, сірчаний ангідрид та інші речовини, відсоток яких в валових викидах невеликий, але токсичність для оточуючого середовища значна. У місті зареєстровано 3 217 організованих та 2 484 неорганізованих стаціонарних джерел забруднення атмосфери. Крім того екологічна ситуація погіршується автотранспортом, кількість якого постійно зростає. Токсичні відходи відвалів Ульбінського металургійного заводу, АТ Казцинк, ТЕЦ, вимиваються в підземні горизонти, забруднюючи ґрунтові води свинцем, кадмієм та іншими важкими металами.

На території міста виявлено біля 400 радіоактивних аномалій. Найбільша з них має розміри 400x220 метрів та потужність випромінювання 360 мкр/год. У місті проводяться роботи по спорудженню укриттів в таких зонах.

Відомі уродженці[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]