Осока дводомна
| Осока дводомна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Осока (Carex) |
| Вид: | Осока дводомна (C. dioica)
|
| Біноміальна назва | |
| Carex dioica L., 1753
| |
Осока́ дводо́мна (Carex dioica)[1] — багаторічна рослина родини осокових. Вид занесений до Червоних книг України, Польщі,[2] Червоного списку Німеччини. Торфотвірна рослина.
Опис[ред. | ред. код]
Трав'яниста рослина 10–40 см заввишки, гемікриптофіт. Кореневище тонке, повзуче. Листки щетинкоподібні (завширшки 1 мм), гладкі, інколи біля верхівки шорсткі.
Нечисленні прямостоячі стебла вкриті невиразними борозенками, вони несуть поодинокі суцвіття-колоски, які, на відміну від інших осок, розташовані на різних особинах (звідси і назва «дводомна»). Як виняток, інколи трапляються рослини з двостатевими колосками, у яких біля основи суцвіття розташовані 1—2 жіночих квітки, а решта є чоловічими.
Чоловічі колоски довгасті або лінійноциліндричні з округло-тупими покривними лусками іржавого кольору, майже без плівчастого краю. Жіночі колоски довгастояйцеподібні, густі, 6—15 мм завдовжки; їхні покривні луски коротші за мішечки, яйцеподібні, темно-бурі, з широким білоплівчастим краєм. Мішечки яйцеподібні, опуклі, з численними жилками, бурі або іржасті, 2,5—3,5[3] (4,5) мм завдовжки, звужені в короткий, косо зрізаний носик завдовжки 0,8—1,3 мм. Вони розташовані на потовщеній ніжці, у стані повної стиглості спрямовані горизонтально або дещо похилені вниз. Плід — двояко-опуклий, оберненояйцеподібний горішок.
Число хромосом 2n = 52.[4]
Екологія[ред. | ред. код]
Рослина морозостійка, дуже вологолюбна, помірно світлолюбна, віддає перевагу добре обводненим, кислим (рН 4-5) ґрунтам. Зростає на мезотрофних та олігомезотрофних болотах (переважно сфагнових, рідше — осоково-гіпнових), у заболочених розріджених лісах, по заболочених берегах річок та на луках. Може траплятися як на рівнинах, так і в горах на висоті до 2000 м над рівнем моря.
Цвітіння відбувається у квітні-травні. Квіти запилюються вітром. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням, яке поширюється птахами і водними течіями, а також вегетативно за допомогою повзучих кореневищ. У природі дає гібриди з осокою Девелла, буріючою, торфовою, попелясто-сірою, їжаковою.
Поширення[ред. | ред. код]
Осока дводомна — типовий представник бореальної флори. Її ареал охоплює Північну, Центральну і, частково, Південну Європу, а також Сибір. На заході зона розповсюдження цього виду доходить до Ісландії, на півночі збігається з межею тундри, на півдні сягає Португалії, деяких районів Середньої Азії, на сході доходить до басейну Єнісея, Алтайських гір та Прибайкалля, де зустрічається рідко.
В Україні ця рослина трапляється переважно у Західному і Малому Поліссі, на Поділлі, у лівобережній частині Лісостепу вздовж Дніпра. У Львівській області зареєстровано 10 місць зростання.[5] Поліські популяції межують з осередками, розташованими у верхів'ях Дніпра на теренах Білорусі.
Значення і статус виду[ред. | ред. код]
Господарського значення ця рослина не має, в природі осока дводомна відіграє помітну роль як ґрунтотворна та торфоформуюча рослина.
Головною небезпекою для цього виду є зміна середовища, зокрема осушення боліт з наступним їх залісненням чи перетворенням на пасовища. В Україні осока дводомна охороняється у Шацькому національному природному парку, Рівненському та Черемському заповідниках, пам'ятці природи «Романівське болото».
Синоніми[ред. | ред. код]
|
|
Література[ред. | ред. код]
- Арктическая флора СССР. Вып. III / Сост. Т. В. Егорова, В. В. Петровский, А. И. Толмачёв, В. А. Юрцев; Под ред. А. И. Толмачёва. — Л.: Наука, 1966. — С. 78-79.(рос.)
- Губанов, И. А. и др. 236. Carex dioica L. — Осока двудомная // Иллюстрированный определитель растений Средней России: в 3 т. — М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2002. — Т. 1. Папоротники, хвощи, плауны, голосеменные, покрытосеменные (однодольные). — С. 340.(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б The Plant List.(англ.)
- ↑ Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)
- ↑ Кречетович В. И. Род 235. Осока — Carex // Флора СССР: в 30 т. / Гл. ред. акад. В. Л. Комаров; Ред. тома Б. К. Шишкин. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1935. — Т. III. — С. 164—165.(рос.)
- ↑ Lucjan Rutkowski: Klucz do oznaczania roślin naczyniowych Polski niżowej. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006.(пол.)
- ↑ Осокові Львівщини: біорозмаїтість і охорона / І. Данилик // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 197–208.
Посилання[ред. | ред. код]
Осока дводомна у Червоній книзі України. — Переглянуто 18 травня 2015.
|