Останній відлік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Останній відлік
The Final Countdown
Жанр Наукова фантастика
пригоди
Режисер Дон Тейлор
Продюсер Пітер Вінсент Дуглас
Сценарист Томас Гантер
Пітер Пауел
Девід Емброуз
Джеррі Девіс
У головних
ролях
Кірк Дуглас
Мартін Шин
Кетрін Рос
Джеймс Фарентіно
Рон О'Ніл
Чарльз Дернінг
Оператор Victor J. Kemperd
Композитор John Scottd
Дистриб'ютор United Artists
Тривалість 103 хв.
Мова англійська
японська
російська
Країна США
Рік 1980
Дата виходу 1 серпня 1980
Кошторис $12 млн
Касові збори 16 647 800 $[1]
IMDb ID 0080736
CMNS: Останній відлік у Вікісховищі

«Останній відлік» (англ. The Final Countdown) — американський науково-фантастичний фільм 1980 року про авіаносець, який випадково подорожує в часі у 1941 рік, прямо перед нападом японців на Перл-Гарбор. Режисер — Дон Тейлор, у фільмі зіграли Кірк Дуглас, Мартін Шин, Джеймс Фарентіно, Кетрін Рос і Чарльз Дернінг.

Сюжет[ред. | ред. код]

Побудований у 1980 році, суперавіаносець USS «Німіц» (CVN-68) бере на борт цивільного спостерігача Ворена Ласкі (Мартін Шин) під час навчальної місії в Тихому океані. Після виходу в океан корабель перетинається з дивним штормом, схожим на вихор, який одразу зникає після того, як CVN-68 проходить через нього. Спочатку не розуміючи, що трапилось, командування корабля через деякий час доходить висновку, що вони перенеслися в минуле, у 6 грудня 1941 року, за день до нападу японців на Перл-Гарбор.

Командир «Німіца», капітан Єленд (Кірк Дуглас) постає перед дилемою: ухвалити рішення про доцільність використання повної потужності «Німіца», щоб знищити японський флот і змінити хід історії, або стояти осторонь і дозволити продовжити історії «нормальний рух». Після інтенсивних дебатів на борту судна капітан вирішує спір, наголошуючи на клятві, яку він і команда принесли свої країні: захищати «минуле, сьогодення і майбутнє» Америки в разі нападу, підкорятися наказам головного командувача на той момент, Франкліну Д. Рузвельту, хоча вони й прибули з майбутнього.

Єленд готується здійснити напад на атакуючі японські війська, наказавши реактивним винищувачам здійнятися в повітря. Але перш, ніж вони змогли досягти японської ескадри, часовий шторм повертається і починає переносити корабель у 1980 рік. Єленд скасовує наказ ударній групі літаків, і вони теж потрапляють в шторм, після чого благополучно сідають на палубу авіаносця. Проте одна людина залишається в минулому — командир авіагрупи Дік Овенс, що створює часову петлю. Під ім'ям Річард Тайдмен він зустрічається після завершення навчальної місії з Вореном Ласкі в 1980 році, чотири десятиліття потому після нападу на Перл-Гарбор.

Виробництво[ред. | ред. код]

Фільм був знятий при абсолютній співпраці з ВМС США.[2]

Сприйняття[ред. | ред. код]

Оцінка на сайті IMDb — 6,7/10.

У середині 1980-х років комуністичний уряд заборонив фільм в Угорщині, стверджуючи, що той прославляє збройні сили Сполучених Штатів. Однак деякі нелегальні копії були розповсюджені на VHS з моментами про російський траулер і USS «Німіц».[2]

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Під час другої появи часовий шторм повторює курс авіаносця, немовби запобігаючи втручанню людей і корабля з іншого часу у природній хід історії, але втручання вже сталося, коли палубні винищувачі збили два японських літака-розвідника.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]