Останній похід «Ямато»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Останній похід «Ямато»
Війна на Тихому океані,
Друга світова війна
Battleship Yamato under air attack April 1945.jpg
«Ямато» під повітряними атаками
Дата: 6-7 квітня 1945 року
Місце: Тихий океан, між островом Кюсю і островами Рюкю.
Результат: перемога США
Сторони
Flag of Japan (bordered).svg Японська імперія US flag 48 stars.svg США
Командувачі
Naval Ensign of Japan.svg Сейіті Іто 
Naval Ensign of Japan.svg Кейцзо Комура
Naval Ensign of Japan.svg Косаку Аруга 
США Марк Мітшер
Військові сили
1 лінкор
1 легкий крейсер
8 есмінців
11 авіаносців
386 літаків
Втрати
1 лінкор
1 легкий крейсер
4 есмінці
10 літаків знищено
12 чоловік загинуло

Операція Тен-Го (яп. Кюдзітай яп. 天号作战, сіндзітай яп. 天号作戦 Тен-го: сакусен), більш відома як Останній похід «Ямато», — японська морська операція під час Другої світової війни, частина війни на Тихому океані, відбулася 6 — 7 квітня 1945 року. Являла собою самогубний вихід невеликої ескадри на чолі з найбільшим лінкором у світі — «Ямато». Мета операції — знищення спільно з бойовими вильотами камікадзе американських сил, що роблять висадку на Окінаві. Передбачалося відволікання палубної авіації американців на з'єднання «Ямато», в той час як камікадзе безперешкодно проводили б атаки. У разі успішного прориву ескадри до плацдарму передбачалося затопити «Ямато» на мілині і використовувати надалі як плавучу батарею, оскільки палива, виділеного на проведення операції, вистачало тільки на шлях в один кінець.

Перед боєм[ред.ред. код]

У квітні 1945 року, Окінава стала мішенню останньої американської морської висадки в Другій світовій війні. Японці не мали жодних шансів захистити себе. Хоча японці чинили запеклий опір наступ повільно продовжувався.

У Токіо було вирішено направити до Окінави рятувальні морські сили. Побудовані на залишках Другого флоту, який був знищений в попередніх боях. Через це він був перейменований в Спеціальне ударне з'єднання.

Кораблі випливли 6 квітня 1945 року в 16:00. Ціллю з'єднання були переважною кораблі ВМС США, знищення десантного флоту і артилерійська підтримка операції на березі. Крім того, піхота що була на кораблях, яка після осадки кораблів на мілині, мала бути висаджена на берег для атаки американських наземних сил з тилу. Тому кораблі взяли запас палива на рейс всього лише в один бік. Японське командування вважало, що група кораблів має достатню силу артилерійського вогню і маневреність, щоб захиститися перед авіаційними атаками. У випадку конфронтації з лінійними кораблями супротивника гармати головної артилерії «Ямато» повинні були з безпечно великої віддалі їх знищити.

Військові сили[ред.ред. код]

Японія[ред.ред. код]

З бази Токуяма на острові Хонсю з'єднання вирушило під командуванням віце-адмірала Сейіті Іто в складі:

США[ред.ред. код]

Американські "Корсари" атакують "Ямато"

До складу американської тактичної 58 групи під комануванням Марка Мітшера входили наступні авіаносці:

У випадку невдачі захисту за допомогою авіації повинні були підійти на допомогу лінкори контр-адмірала Дейо:

Бій[ред.ред. код]

Карта операції "Тен-Го", шлях японської ескадри (чорна лінія), американських авіаносців (червона лінія)
Останній похід «Ямато». Схема.

Через 1 годину 40 хвилин після виходу ескадра була виявлена ​​американськими підводними човнами, а вранці 7-го квітня і розвідгрупою зі складу 58-го ударного авіаносного з'єднання. Спочатку американці збиралися пропустити з'єднання як можна далі на південь і лише потім атакувати. З 9:15 ранку група з 16 американських винищувачів почала здійснювати постійне стеження за ескадрою. Американці були настільки впевнені в перемозі, що передавали повідомлення про переміщення японців відкритим текстом.

В 11:15 японська ескадра несподівано повернула на південний схід, побоюючись, що японці йдуть зовсім не до Окінави, і, не бажаючи упустити таку ласу здобич, американці прийняли рішення атакувати. Перші групи літаків з авіаносців 58-го ударного з'єднання, яке знаходилося приблизно в 300 милях від ескадри, почали зліт ще в 10 годин. Ударна група для знищення японської ескадри налічувала 280 літаків, з яких 98 були торпедоносцями «Авенджер». Фактично в атаці взяло участь 227 машин, ще 53 просто «заблукали» і не знайшли цілі. Крім цього ще 106 літаків вилетіли для ударів по ескадрі, але спізнилися прийняти участь в бою.

"Яхагі" під інтенсивним ударом бомб та торпед

Перша атака на лінкор почалася о 12:20, в ній взяло участь до 150 літаків. У цей час ескадра йшла зі швидкістю в 24 вузла і вела вогонь з усіх своїх гармат, включаючи 18-дюймовку «Ямато». Перші американські атаки були спрямовані проти кораблів, що йдуть в ордері першими, — есмінця «Хамаказе» і крейсера «Яхагі». Есмінець затонув вже після попаданні перших торпеди. У цій же атаці у «Ямато» потрапило 3-4 авіаційних бомби, які пошкодили ряд 127-мм гармат і зенітних установок, а також вивели з ладу пост управління вогнем середнім калібром. В 12:41 за японськими даними лінкор отримав ще 2 попадання бомб поблизу грот-щогли, в результаті чого була виведена з ладу РЛС типу «13». В цей же час по японськими даними лінкор отримав попадання 3-4 торпед, хоча достовірними виглядають лише 2 попадання, обидва в лівий борт. Пошкодження від торпед призвели до значних затоплень, особливо в зовнішньому машинному відділенні лівого борту, у лінкора з'явився крен в 5-6 градусів, який в результаті контрзатоплення вдалося зменшити до 1 градуса.

"Ямато" під вогнем

Друга хвиля атаки почалася о 13 годині. У цей час «Ямато» йшов зі швидкістю 22 вузла. Американські пілоти, опинившись під щільним вогнем, застосовували вельми ефективну тактику. Заходячи з носа лінкора і переводячи літаки в пологе пікірування, вони стріляли з бортової зброї, намагаючись рухатися зигзагами, не залишаючись на одному курсі. Японські засоби ППО просто не встигали за ними (вони відрізнялися недостатньою швидкістю горизонтальної і вертикальної наводки). Крім цього, японські наводчики були пригнічені кількістю американських літаків, що також позначалося на ефективності їх дій. Цього не заперечували і залишилися в живих учасники останнього бою лінкора.

Приблизно 50 літаків які брали участь в атаці не добилися бомбових попадань в «Ямато», але з атакувальних лінкор 20 торпедоносців як мінімум 4 змогли вразити ціль (3 торпеди в лівий борт, 1 в правий). В результаті торпедної атаки корабель отримав крен в 15-16 градусів, швидкість судна скоротилася до 18 вузлів. Контрзатопленням знову вдалося зменшити крен, на цей раз до 5 градусів, надходження забортної води було взято під контроль. В результаті торпедної атаки вийшла з ладу допоміжна рульова машина, було пошкоджено електрообладнання, вийшла з ладу частина артилерії. Положення лінкора ще не був критичним, але резерви живучості і стійкості вже були на межі.

Вибух "Ямато"

В 13:45 розпочалася остання атака на поранений лінкор, в ході якої «Ямато» вразили, щонайменше, 4 торпеди, знову здебільшого в лівий борт (1 в ПБ, 2-3 у ЛБ). Також у лінкор потрапило кілька авіаційних бомб, які призвели до сильних руйнувань в середній частині корпусу, практично розметавши всю знаходилася тут зенітну артилерію. Швидкість судна впала до 12 вузлів. У цей час на лінкорі працював лише один гребний вал, а незабаром були залишені матросами і затоплені всі котельні відділення. Корабель відразу ж втратив хід, його крен на лівий борт знову досяг 16 градусів. Величезні втрати в особовому складі і вихід з ладу центрального поста боротьби за живучість позбавили екіпаж можливості вести боротьбу за порятунок судна.

Лінкор намагалися прикрити есмінці ППО «Юкіказе» і «Фуютсукі», лише два цих корабля виконували своє завдання до кінця, володіючи значною швидкістю і зумівши уникнути серйозних пошкоджень. У цей час лінкор вже агонізував, крен на лівий борт досяг 26 градусів, жодна зі 127 протимінних або зенітних гармат не могла вести вогонь, як і більшість зенітних автоматів. Вийшли з ладу кермовий пристрій і засоби зв'язку.

Через декілька хвилин після вибуху "Ямато"

У той момент, коли «Ямато» завалився на борт з креном у 80 градусів, пролунав жахливої ​​сили вибух. Потужність його була така, що його відблиск бачили на кораблях американської ескадри, що знаходиться в декількох десятках миль від місця бою. Стовп диму піднявся на висоту в 6 км і нагадував за формою ядерний вибух, висота полум'я досягла 2 км. Причина вибуху могла бути лише одна — детонація порохових погребів головного калібру (близько 500 т вибухівки), при цьому, що саме спровокувало вибух, невідомо.

Разом з кораблем загинули 2498 членів екіпажу, включаючи командира ескадри і капітана судна. Всього ж в битві, крім лінкора, були потоплені 4 есмінця і крейсер, а загальне число загиблих досягло 3665 чоловік. В останньому бою «Ямато» збив 5 літаків та пошкодив 20, все з'єднання знищило 10 літаків: 4 пікіруючих бомбардувальника, 3 торпедоносця і 3 винищувача. Всього в «Ямато» потрапило близько 10 торпед з 270 кг. «Торпекса» (еквівалент 400 кг. ТНТ) і 13 авіаційних бомб по 250 кг.