Остроградський Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Васильович Остроградський
Ostrogradski.jpeg
Народився 12 (24) вересня 1801(1801-09-24)
Пашенівка Полтавської губернії
Помер 20 грудня 1861 (1 січня 1862)(1862-01-01) (60 років)
Полтава
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Галузь наукових інтересів математика
Alma mater Харківський університет, Колеж де Франс
Вчене звання академік Петербурзької академії наук
Науковий керівник П'єр-Симон Лаплас
Відомий завдяки: формула Остроградського

Острогра́дський Миха́йло Васи́льович (*12 (24) вересня 1801(18010924), Пашенівка Полтавської губернії — †20 грудня 1861 (1 січня 1862), Полтава) — український математик, механік і фізик. Він належав до козацько-старшинського роду Остроградських, який походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст.[1]. Миха́йло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст.. У 2001 році ЮНЕСКО внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку видатних математиків світу.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство Михайлика проходило у рідному селі Пашенівці. Уже в ранньому віці у нього проявилося значне зацікавлення до математичних обчислень і він вимірював різні предмети: вози, дерева, глибину ярів та криниць. У 1809 його відвезли до Полтави в гімназію, де він навчався до 1816 року, коли надумав стати військовим. Однак, їдучи до Петербурга, де Михайло мав вступити у гвардію, вони з батьком заїхали до дядька, і той намовив Остроградського вступати до Харківського університету.[1]

Восени 1816 Остроградський став вільним слухачем Харківського університету, а з 1817 року - студентом фізико-математичного факультету. Навчався на «відмінно» і як кращому випускникові у 1820 році йому присудили ступінь кандидата. Однак реакційна частина харківської професури, користуючись казуїстикою, домоглася позбавлення юнака атестата кандидата наук. Домагаючись справедливості юнак складає необхідні іспити втретє і 30 квітня 1821 Рада присуджує йому вчений ступінь кандидата наук. Однак міністр духовних справ і народної освіти не затвердив рішення Ради і йому запропонували складати іспити вчетверте. Мотивувалося це його «вільнодумством» і невідвідуванням лекцій із богослів'я.

Колеж де Франс у Латинському кварталі Парижу

Обурений Михайло Остроградський відмовився не тільки ще раз складати іспити, а й від диплому університету з вимогою викреслити його ім’я зі списків колишніх студентів. Здавалося б усе втрачено, кар'єра зруйнована. Однак талановитий юнак їде навчатися до Парижу, хоч у Росії закордонні дипломи ніякого значення не мали.

18221828 рр. вдосконалював свої студії у Collège de France у Парижі, де слухав лекції Ампера, Коші, Лапласа, Пуассона та ін. Незабаром він зробив перші серйозні спроби своїх сил у математиці і особливо у інтегральному численні, за що отримав особливу похвалу від Коші.

Працював переважно у Франції та Росії. З 1828 р. професор вищих шкіл у Петербурзі. Учень Лапласа, Ампера. Викладач Колегії Анрі IV (Париж), професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН (з 1830, у віці 29 років), Паризької (з 1856 р.), Римської й Туринської Академій наук. Автор 40 праць з математичного аналізу (нескінченно-малих, інтеґрування раціональних функцій), математичної фізики (диференціальні рівняння поширення тепла у рідких твердих тілах), теоретичної механіки (принцип можливих переміщень, варіаційні принципи механіки, теорія удару, теорія пружності, поширення хвиль на поверхні рідини тощо), написаних переважно французькою мовою, друкованих у «Мемуарах» і «Бюлетенях» Петербурзької АН. Остроградський встановив формулу перетворення інтеґрала по об'єму в інтеґрал по поверхні, названу його ім'ям (формула Остроградського, 1828, опублікована 1831) Світ знає його дослідження з теорії чисел, алгебри, теорії імовірностей та варіаційного числення. Приятелював з Тарасом Шевченком.

Член-кореспондент Паризької Академії наук, Російської, Туринської, Римської, Американської академій, почесний доктор Київського, Московського та багатьох інших університетів.

ЮНЕСКО у 2001 році внесла М.Остроградського до переліку видатних математиків світу.

Формули Остроградського[ред.ред. код]

Пам'ятник-погруддя академіку М. В. Остроградському у Полтаві на вул. Остроградського

Формула Ліувілля-Остроградського[ред.ред. код]

Формула, яка пов'язує визначник Вронського (Вронскіан) для рішень диференціального рівняння і коефіцієнти в цьому рівнянні. Нехай є диференціальне рівняння виду:

y^{(n)}+P_1(x)y^{(n-1)}+P_2y^{(n-2)}+...+P_ny=0,

тоді  W(x)=W(x_0)Ce^{-\int_{x_0}^x P_1(x)dx}, де W(x) — визначник Вронського

Формула Остроградського-Гаусса[ред.ред. код]

Формула Остроградського — формула, яка виражає потік векторного поля через замкнену поверхню інтегралом від дивергенції цього поля за об'ємом, замкнутого поверхнею:

\iiint\limits_T\mathrm{div}\,\mathbf{F}\,dV=\iint\limits_{\partial V}\!\!\!\!\!\!\!\!\!\!\!\subset\!\supset\;\mathbf F\cdot\mathbf{n}\,dS,

У роботі Остроградського формула записана у такому вигляді:

\int\left(\frac{dp}{dx}+\frac{dq}{dy}+\frac{dr}{dz}\right)\omega=\int(P\cos\lambda+Q\cos\mu+R\cos\nu)s, де \omega и s

Твори[ред.ред. код]

  • Остроградский М. В. Полное собрание трудов в 3 тт. К., 1959-61.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Могила у с. Пашенівка

Іменем Остроградського названі:

2001 року Національний банк України на честь 200-річчя від дня народження випустив у серії «Видатні особистості України» ювілейну монету «Михайло Остроградський».

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Дитинство Михайла описане в книзі для дітей «Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського» / В. Лапікура, Н. Лапікура — Київ : Грані-Т, 2008. — 120 сторінок — Серія «Життя видатних дітей». — ISBN 978-966-465-168-1.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Роман Григорчук: Вчений і педагог світового рівня і слави (про М.В.Остроградського) // тижневик Аудиторія, ч.39, 2001, ст. 4–5
  2. Офіційний сайт ПОІППО
  3. Офіційний сайт КрНУ
  4. а б М. В. Остроградський. Біографічний нарис до 200-річчя від дня народження

Посилання[ред.ред. код]