Остроградський Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Васильович Остроградський
Ostrogradski.jpeg
Народився 12 (24) вересня 1801(1801-09-24)
Пашенівка Полтавської губернії
Помер 20 грудня 1861 (1 січня 1862)(1862-01-01) (60 років)
Полтава
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Галузь наукових інтересів математика
Alma mater Харківський університет, Колеж де Франс
Вчене звання академік Петербурзької академії наук
Науковий керівник Лаплас
Відомий завдяки: формула Остроградського

Острогра́дський Миха́йло Васи́льович (*12 (24) вересня 1801(18010924), Пашенівка Полтавської губернії — †20 грудня 1861 (1 січня 1862), Полтава) — український математик, механік і фізик. Він належав до козацько-старшинського роду Остроградських, який походив від бунчукового товариша Івана Остроградського, який жив у XVII ст.[1]. Миха́йло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст.. У 2001 році ЮНЕСКО внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку видатних математиків світу.

Життєпис[ред.ред. код]

Дитинство Михайлика проходило у рідному селі Пашенівці. Уже в ранньому віці у нього проявилося значне зацікавлення до математичних обчислень і він вимірював різні предмети: вози, дерева, глибину ярів та криниць. У 1809 його відвезли до Полтави в гімназію, де він навчався до 1816 року, коли надумав стати військовим. Однак, їдучи до Петербурга, де Михайло мав вступити у гвардію, вони з батьком заїхали до дядька, і той намовив Остроградського вступати до Харківського університету.[1]

Восени 1816 Остроградський став вільним слухачем Харківського університету, а з 1817 року - студентом фізико-математичного факультету. Навчався на «відмінно» і як кращому випускникові у 1820 році йому присудили ступінь кандидата. Однак реакційна частина харківської професури, користуючись казуїстикою, домоглася позбавлення юнака атестата кандидата наук. Домагаючись справедливості юнак складає необхідні іспити втретє і 30 квітня 1821 Рада присуджує йому вчений ступінь кандидата наук. Однак міністр духовних справ і народної освіти не затвердив рішення Ради і йому запропонували складати іспити вчетверте. Мотивувалося це його «вільнодумством» і невідвідуванням лекцій із богослів'я.

Колеж де Франс у Латинському кварталі Парижу

Обурений Михайло Остроградський відмовився не тільки ще раз складати іспити, а й від диплому університету з вимогою викреслити його ім’я зі списків колишніх студентів. Здавалося б усе втрачено, кар'єра зруйнована. Однак талановитий юнак їде навчатися до Парижу, хоч у Росії закордонні дипломи ніякого значення не мали.

18221828 рр. вдосконалював свої студії у Collège de France у Парижі, де слухав лекції Ампера, Коші, Лапласа, Пуассона та ін. Незабаром він зробив перші серйозні спроби своїх сил у математиці і особливо у інтегральному численні, за що отримав особливу похвалу від Коші.

Працював переважно у Франції та Росії. З 1828 р. професор вищих шкіл у Петербурзі. Учень Лапласа, Ампера. Викладач Колегії Анрі IV (Париж), професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН (з 1830, у віці 29 років), Паризької (з 1856 р.), Римської й Туринської Академій наук. Автор 40 праць з математичного аналізу (нескінченно-малих, інтеґрування раціональних функцій), математичної фізики (диференціальні рівняння поширення тепла у рідких твердих тілах), теоретичної механіки (принцип можливих переміщень, варіаційні принципи механіки, теорія удару, теорія пружності, поширення хвиль на поверхні рідини тощо), написаних переважно французькою мовою, друкованих у «Мемуарах» і «Бюлетенях» Петербурзької АН. Остроградський встановив формулу перетворення інтеґрала по об'єму в інтеґрал по поверхні, названу його ім'ям (формула Остроградського, 1828, опублікована 1831) Світ знає його дослідження з теорії чисел, алгебри, теорії імовірностей та варіаційного числення. Приятелював з Тарасом Шевченком.

Член-кореспондент Паризької Академії наук, Російської, Туринської, Римської, Американської академій, почесний доктор Київського, Московського та багатьох інших університетів.

ЮНЕСКО у 2001 році внесла М.Остроградського до переліку видатних математиків світу.

Формули Остроградського[ред.ред. код]

Пам'ятник-погруддя академіку М. В. Остроградському у Полтаві на вул. Остроградського

Формула Ліувілля-Остроградського[ред.ред. код]

Формула, яка пов'язує визначник Вронського (Вронскіан) для рішень диференціального рівняння і коефіцієнти в цьому рівнянні. Нехай є диференціальне рівняння виду:

y^{(n)}+P_1(x)y^{(n-1)}+P_2y^{(n-2)}+...+P_ny=0,

тоді  W(x)=W(x_0)Ce^{-\int_{x_0}^x P_1(x)dx}, де W(x) — визначник Вронського

Формула Остроградського-Гаусса[ред.ред. код]

Формула Остроградського — формула, яка виражає потік векторного поля через замкнену поверхню інтегралом від дивергенції цього поля за об'ємом, замкнутого поверхнею:

\iiint\limits_T\mathrm{div}\,\mathbf{F}\,dV=\iint\limits_{\partial V}\!\!\!\!\!\!\!\!\!\!\!\subset\!\supset\;\mathbf F\cdot\mathbf{n}\,dS,

У роботі Остроградського формула записана у такому вигляді:

\int\left(\frac{dp}{dx}+\frac{dq}{dy}+\frac{dr}{dz}\right)\omega=\int(P\cos\lambda+Q\cos\mu+R\cos\nu)s, де \omega и s

Твори[ред.ред. код]

  • Остроградский М. В. Полное собрание трудов в 3 тт. К., 1959-61.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Могила у с. Пашенівка

Іменем Остроградського названі:

2001 року Національний банк України на честь 200-річчя від дня народження випустив у серії «Видатні особистості України» ювілейну монету «Михайло Остроградський».

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Дитинство Михайла описане в книзі для дітей «Валерій і Наталя Лапікури про Григорія Сковороду, Жана Анрі Фабра, Петра Котляревського, Івана Кожедуба, Михайла Остроградського» / В. Лапікура, Н. Лапікура — Київ : Грані-Т, 2008. — 120 сторінок — Серія «Життя видатних дітей». — ISBN 978-966-465-168-1.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Роман Григорчук: Вчений і педагог світового рівня і слави (про М.В.Остроградського) // тижневик Аудиторія, ч.39, 2001, ст. 4–5
  2. Офіційний сайт ПОІППО
  3. Офіційний сайт КрНУ
  4. а б М. В. Остроградський. Біографічний нарис до 200-річчя від дня народження

Посилання[ред.ред. код]