Острів Канхва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Острів Канхва.

О́стрів Канхва́ (кор. 江華島, 강화도, МФА: [kaŋhwado], «острів річкових квітів») — острів у Жовтому морі, в Західній Кореї. Розташований у гирлі річки Хан, у затоці Кьонгі, неподалік Сеула. Адміністративно належить повіту Канхва міста Інчхон Республіки Корея. Площа становить 302,4 м². До 1995 року перебував у складі провінції Кьонгі. В центральній частині острова лежить містечко Канхва. В стародавні часи сполучався з півостровом Кімпхо перешийком, що зник в результаті ерозії. У 20 столітті сполучається з містом Кімпхо за допомогою мостів. Рельєф гористий, подекуди скелястий. Найвища точка — гора Манісан, висотою 469 м. В середньовіччі використовувався як природна фортеця корейських монархів, які переховувалися тут під час смут в державі. В часи династії Чосон відігравав роль передового захисного рубежу столиці у випадку зовнішньої агресії. 1866 року був атакований французьким флотом, 1871 року — американським, а 1875 року — японським. Останній напад отримав назву Канхваського інциденту, який вилився у підписання невигідного для Кореї Канхваського договору. Незважаючи на нестачу рівнин, основою острівної економіки є сільське господарство, зокрема вирощування женьшеня. Традиційне ремесло — виготовлення солом'яних матів з квітковим орнаментом.

Джерела та література[ред.ред. код]