Осьова симетрія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 13 квітня 2013.
Осьова симетрія, симетрія відносно осі — в евклідовій геометрії двовимірного простору — вид дзеркального відбиття, при якому множиною нерухомих точок є пряма, яку називають віссю симетрії.
Для фігури, що переходить сама в себе при осьовій симетрії, пряма, утворена нерухомими точками руху, називається віссю симетрії фігури. Прикладом осі симетрії відрізка є його серединний перпендикуляр.
Будь-який рух площини можна представити у вигляді композиції не більш ніж трьох осьових симетрій.
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Л. Л. Шевченко. Кристалохімія. Київ. Вища школа. 1993. ISBN 5-11-004021-4
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |


