Осьовий час
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Осьови́й ча́с (нім. Achsenzeit) — період появи раціональної філософії та етично орієнтованих релігій в історії людства. Термін, запропонований німецьким філософом Карлом Ясперсом [1]. Тривав з 800 по 200 рік до Р.Х. Ключовими фігурами періоду були Конфуцій (Стародавній Китай), Будда (Стародавня Індія) та Сократ (Стародавня Греція).
Характеристика [ред.]
- Поява світових релігій. Заміна неморальної релігійності сакралізованого космосу релігіями спасіння та визволення людини:
- буддизм і джайнізм в Індії;
- зороастризм і юдаїзм на Близькому Сході;
- Поява раціональної філософії:
- конфуціанство в Китаї;
- філософія шраманів і буддизм в Індії;
- антична філософія в Греції.
- Панування невеликих держав, що вели між собою безперервну боротьбу.
- Час між двома великими імперіями, пауза для свободи, глибокого дихання, що приносить найясніше мислення. В трьох різних районах світу виникли й усталилися традиції мандрівних мудреців, які бродили з міста в місто, обмінюючись знаннями.
Примітки [ред.]
- ↑ Jaspers, Karl; Bullock, Michael (Tr.) (1953). The Origin and Goal of History (1st English ed.). London: Routledge and Keegan Paul. LCCN 53001441. Originally published as Jaspers, Karl (1949). Vom Ursprung und Ziel der Geschichte (1st ed.). München: Piper Verlag. LCCN 49057321.
