Осінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пори року
     Весна     
Літо
Осінь
Зима

О́сінь — одна з чотирьох пір року між літом та зимою. Осінь — перехідний сезон, коли помітно зменшення світлового дня та поступово знижується середньодобова температура повітря. Складається із трьох місяців: в північній півкулівересня, жовтня та листопада, в південнійберезня, квітня та травня.

Астрономічна осінь[ред.ред. код]

Астрономічна осінь наступає пізніше за календарну:

Календарна Астрономічна
Північна півкуля 1 вересня — 30 листопада Осіннє рівнодення (22-23 вересня) — зимове сонцестояння (21-22 грудня)
Південна півкуля 1 березня — 31 травня Осіннє рівнодення (20-21 березня) — зимове сонцестояння (20-21 червня)

За кількістю енергії, що надходить від Сонця, рівнодення повинно бути серединою відповідних сезонів, однак затримка в змінах температури (обумовлена фізичними властивостями води та суші) затримує кліматичні зміни в порівнянні з астрономічними. Температурна затримка залежить від положення місцевості, тому в одних народів рівнодення розглядають як середину осені, в інших - початок.

Кліматична осінь в Україні[ред.ред. код]

На відміну від календарної та астрономічної кліматична осінь не має чітких дат початку та закінчення, адже в природі вона починається в різні строки. То раніше, то пізніше опадає листя з дерев, відлітають на південь перелітні птахи, ховаються на зиму комахи та інші тварини. В Україні кліматична осінь розпочинається після переходу температури повітря через 15 °С в бік зниження, що відбувається на більшості території переважно в першій декаді вересня.

Осінь розподіляють на два періоди: перший – від перших приморозків до кінця жовтня; другий – від кінця жовтня до початку зими. Тому й буває дві осені. Одна - золота, радісна. Друга – сіра, сумна, похмура. Початок осені завжди чарівний. Повітря стає прозоре, мов кришталь, а небо голубе-голубе. Достигають цілющі плоди шипшини, виграють яскравими червоними барвами у сонячному промінні. Чується останній грім, що прощається з полями. Осінь, наче художник, велетенським пензлем розфарбовує у яскраві кольори плоди та листя. Пахне чебрецем, опеньками, стиглими яблуками.

Осінь в Україні порівняно тепла й тривала, з ясними сонячними днями та прохолодними ночами, нерідко із заморозками. На початку осені зазвичай панує суха, сонячна погода. Часто під впливом теплих тропічних повітряних мас буває бабине літо, коли температура повітря перевищує +20 °С.

Восени дні стають коротшими, а ночі – довшими. 23 вересня день і ніч однакові, вони тривають по 12 годин, тому 23 вересня називають днем осіннього рівнодення. Після цього дня ніч стає все довшою і довшою, а день помітно скорочується. Надходять короткі дні осені: ледве заховалося сонце – і вже насувається ніч. Сонце піднімається вже не так високо, як літом, тому його промені вже слабше прогрівають землю. Температура повітря знижується. Негода із затяжними дощами, низькими температурами повітря настає наприкінці осені (жовтень— листопад). Найхарактерніша вона для заходу та півночі країни.

З настанням осені зростає циклонічна діяльність, відбувається зниження температури повітря, збільшується кількість днів з опадами і туманами. Вторгнення холодних арктичних мас у вересні — жовтні спричиняє заморозки. У другій половині осені внаслідок активізації циклонів переважає похмура погода з дощами і туманами. У осінній період іноді, найчастіше в східних областях України, спостерігаються пилові бурі, тривалість яких коливається від декількох хвилин до декількох діб. Їх спричиняють суховії, що дмуть із пустельних, напівпустельних просторів Середньої Азії.

Українські назви осінніх місяців відображають явища, які відбуваються в природі восени. Так слово «вересень» походить від назви вічнозеленого куща-вересу, який росте на Поліссі. Оскільки верес починає масово цвісти восени, то і перший місяць по літі назвали на його честь. Спершу вересень звався «ревун», «марев», тому що голосно перегукувалися олені. Пізніше називали «сівнем» - період сівби зернових, «маїком» - від зелені озимини. У давнину 14 вересня був першим днем Нового року.

Жовтнем ще відносно недавно в Україні називали дев'ятий місяць. Але у вжиткові була інша назва - «паздерник», що походить від промислу, що пов'язаний з переробкою льону та конопель. Пізніше десятий місяць жовтень ще називали «хмурень», «зазимник». А оскільки з жовтня починали справляти весілля, його охрестили і «весільником». 14 жовтня відзначається свято Покрови.

Листопад у давнину називали «братчини». Це від давнього обряду, що звався «братчина». Його справляли в листопаді. Якщо сусіди хотіли заприятелювати між собою, то купували в пасічників бджолиний рій. З весни до осені гуртом доглядали його. Зібраний мед ділили порівну. На це свято збиралися сім'ями, гуляли, чи як казали в народі, браталися. Були ще інші назви: «листопадень», «падолист», «напівзимник».

Українські народні прикмети та повір'я осені[ред.ред. код]

Багато павутиння - на довгу суху осінь.

Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.

Осінній іній - на суху й сонячну погоду.

Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.

Горобина вродила рясно - осінь буде дощова, а зима морозна.

Грім у вересні віщує теплу осінь.

Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.

Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.

Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.

Грім у жовтні - на малосніжну, м'яку, коротку зиму.

Комарі в листопаді - м'яка зима.

Пізній листопад - до суворої і затяжної зими

Фото[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]