Отакар Гржималі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Отакар Гржімали)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отакар Гржімали
Основна інформація
Дата народження 20 грудня 1883(1883-12-20)
Місце народження м. Чернівці
Герцогство Буковина
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Дата смерті 10 липня 1945(1945-07-10) (61 рік)
Місце смерті м. Прага Чехословаччина Чехословаччина
Громадянство Чехословаччина і Австро-Угорщина
Національність чех
Професія композитор, диригент, педагог
Освіта Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Жанри класична музика і опера
Батько Гржімалі Войтех

Отакар Гржімали (чеськ. Otakar Hřímalý) (20 грудня 1883(18831220) — 10 липня 1945) — чеський композитор та диригент. Громадський та педагогічний діяч Герцогства Буковина.

Біографія[ред. | ред. код]

Отакар Гржімалі народився 20 грудня 1883 року в столиці Герцогства Буковина — Чернівцях, у родині музичного і громадського діяча, та педагога Войтеха Гржімалі.

Отримавши середню освіту у місцевій школі, вступив до Віденської консерваторії, яку закінчив у 1908 році.

Здобувши вищу освіту, Отакар переїхав у Москву, до свого дядька Яна Гржімалі. Протягом 19101916 роках працював хормейстером та диригентом оперного відділення Московської консерваторії. Після жовтневого перевороту 1917 року став диригентом Большого театру, та інспектором з питань культури у Народному комісаріаті просвіти.

1922 року О.Гржімалі повернувся в Чернівці. Тут він займався викладацькою діяльністю, ставши професором Чернівецького університету. З 1933 року очолював місцеву філармонію. Цей період в житті митця був найпліднішим. Саме в цей час було написано більшість його творів.

На початку Другої світової війни переїхав до Праги де став професором Празької консерваторії, викладачем фортепіано, теорії музики, музичних інструментів та інших предметів.

Помер 10 липня 1945 року в місті Прага.

Праці[ред. | ред. код]

Оркестрові твори[ред. | ред. код]

  • «Ганимед» симфонічна поема (1908)
  • «Фантазія капріччіо» (1915)
  • «Варіація на російську тему Эй, ухнем[en]» (1920)
  • «Концерт для скрипки» (1930)
  • «Концерт для фортепіано» (1933)
  • «Симфонічна сюїта для оркестру» (1940)
  • «7 симфоній» (1944)

Вокальні твори[ред. | ред. код]

  • «Голод» кантата (1921)
  • «Ідилія білого лотосу» опера (1922)
  • «Балади» контата для жіночого хору з оркестром (1929)
  • «Псалом» контата для жіночого хору з оркестром (1929)

Балети[ред. | ред. код]

  • «Зіткнення з приводом» (1942)
  • «Хроніки аспида» (1943)

Камерна музика[ред. | ред. код]

  • «Соната для фортепіано» (1909)
  • «Струнний квартет» (1910)
  • «Соната для скрипки і фортепіано» (1911)
  • «Прелюдії» фортепіано (1911)
  • «Варіації за мотивами власних творів» фортепіано (1912)
  • «7 казок» фортепіано (1918)
  • «Фортепіанний квінтет» (1919)
  • «Соната для фортепіано» (1922)
  • «Мелодії вражень» фортепіано (1922)
  • «Соната для віолончелі и фортепіано» (1923)
  • «Струнний квінтет» (1924)
  • «Струнний квартет» (1928)
  • «Концертна парафраза за мотивами вальсу Штрауса» 2 фортепіано (1929)
  • «Соната для скрипки і фортепіано» (1930)
  • «Фортепіанний квартет» (1938)

Джерела[ред. | ред. код]

  • ГУСАР Ю. Композитор, якому аплодували у Москві і Празі: про Отакара Гржімалі/ Юхим Гусар // Буковинське віче.- 2010.- 2 липня (№ 49). С. 3.
  • Československý hudební slovník I (A-L), 1963, SHV, Praha
  • Pazdírkův hudební slovník naučný : Část osobní. II, Svazek prvý. A-K, Brno, 1937
  • Alfred Baumgartner: Propyläen Welt der Musik. Band 3: Hauff — Menalt. Propyläen-Verlag, Berlin 1989, ISBN 3-549-07833-1, S. 143

Посилання[ред. | ред. код]