Отелло (Верді)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опера «Отелло»
італ. Otello[1]
Композитор Джузеппе Верді[1]
Автор лібрето Арріґо Бойто[1]
Мова лібрето італійська
Джерело сюжету Отелло
Жанр опера[1]
Кількість дій 4 Дія (театр)[1]
Рік створення 1884
Перша постановка 5 лютого 1887[1]
Місце першої постановки Ла Скала[1]
Інформація у Вікіданих

CMNS: Отелло у Вікісховищі

«Отелло» (італ. Otello) — опера на 4 дії італійського композитора Джузеппе Верді, написана в 18811886 роках на лібрето Арріґо Бойто за мотивами однойменної п'єси Шекспіра. Прем'єра пройшла 5 лютого 1887 року в театрі Ла Скала, за участю Ф. Таманьо (Отелло) і В. Мореля (Яго).

Дійові особи[ред. | ред. код]

Партія Голос Виконавці на прем'єрі 5 лютого 1887
(Диригент — Франко Фаччо)
Отелло — мавр, полководець венеційської армії Тенор Франческо Таманьйо
Дездемона — його дружина Сопрано Ромільда Панталеоні
Яґо — мічман Баритон Віктор Морель
Емілія — дружина Яґо мецо-сопрано Джиневра Петрович
Кассіо — начальник ескадри Тенор Джованні Паролі
Родеріґо — венеційський патрицій Тенор Вінченцо Форнарі
Лодовіко — посланник Венеційської Республіки Бас Франческо Наваріні
Монтано — попередник Отелло в урядуванні островом Кіпром Бас Наполеоне Лімонта
Герольд Бас Анджело Лаґомарсіно
Хор: венеційські солдати й моряки, кіпрські містяни, діти.

Зміст[ред. | ред. код]

Фабула в основному збігається з вихідною п'єсою, за винятком того, що Бойто виключив шекспірівський перший акт (сцени у Венеції). Отже, вся дія опери відбувається на Кіпрі, в кінці 15 століття.

I дія[ред. | ред. код]

Жителі Кіпру очікують прибуття нового губернатора, який потрапив у бурю. Ним є мавр Отелло, який повідомляє про загибель турецького флоту. Хорунжий Яго перемовляється з дворянином Родріґо, закоханим у Дездемону, дружину Отелло. Лейтенант Кассіо отримує підвищення в чині, чим провокує заздрість Яго. Яго підпоює Кассіо і викликає його сварку з офіцером Монтано. Отелло позбавляє Кассіо почестей. З'являється Дездемона і виконує з чоловіком дует Già nella notte densa s'estingue ogni clamor.

II дія[ред. | ред. код]

Яго радить Кассіо звернутися за допомогою до Дездемони. Після його відходу він співає арію Credo in un Dio crudel і натякає Отелло, що прийшов, на невірність Дездемони. Хор, що вшановуює молоду губернаторшу, заспокоює мавра, але незабаром він свариться з дружиною і кидає додолу її хустку, яку піднімає дружина Яго Емілія. Яго каже, що бачив хустку у Кассіо.

III дія[ред. | ред. код]

Яго просить Отелло підслухати його розмову з Кассіо, яка нібито підтвердить провину Дездемони. Дездемона сама заступається за лейтенанта, викликаючи ревнощі чоловіка. Він жене її зі сцени і співає арію Dio! mi potevi scagliar tutti i mali della miseria. Яго на очах у Отелло викликає Кассіо на розмову про коханку останнього, представивши справу так, ніби мова йде про Дездемону. Наприкінці діалогу лейтенант демонструє хустку губернаторши, яку підкинув йому Яго.

На Кіпр з Венеції прибуває посол Лодовіко, який читає наказ про заміну Отелло на Кассіо. Мавр б'є Дездемону, розганяє хор і падає в непритомність на радість Яго.

IV дія[ред. | ред. код]

Готуючись до сну, Дездемона виконує баладу Piangea cantando nell'erma landa і молитву Ave Maria. Отелло цілує Дездемону і після діалогу душить її. З'являються Емілія і інші персонажі опери. Отелло дізнається, що його дружина не зраджувала йому, і кінчає на себе.

Переклад українською[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
«Отелло», фінал другої дії, постановка Київської опери, 1966

Українською мовою лібрето переклав у 1965 році Сергій Козак[2]. В його перекладі опера ставилась у Київському театрі опери та балету, причому сам перекладач співав партію Яго.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. Машинопис лібрето зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, фонд № 573, опис № 4, справа № 5

Посилання[ред. | ред. код]