Отроків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Отроків
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область Хмельницька область
Район/міськрада Новоушицький
Рада Отроківська сільська рада
Код КОАТУУ 6823387001
Основні дані
Засноване 1786
Населення 557
Площа 1,647 км²
Густота населення 338,19 осіб/км²
Поштовий індекс 32620
Телефонний код +380 3847
Географічні дані
Географічні координати 048.796 0027.11748°47′47″ пн. ш. 27°07′01″ сх. д. / 48.796389° пн. ш. 27.116944° сх. д. (G)Координати: 48°47′47″ пн. ш. 27°07′01″ сх. д. / 48.796389° пн. ш. 27.116944° сх. д. (G)
Середня висота
над рівнем моря
242 м
Водойми Ушиця
Місцева влада
Адреса ради 32620, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с.Отроків , тел. 2-41-34
Карта
Отроків (Україна)
Отроків
Отроків


Отро́ків — село Новоушицького району Хмельницької обл. Відстань до районного центру шосейними шляхами 18 км.

Станом на на 1 лютого 2007 року:

  • кількість дворів 268
  • кількість населення 552, в т. ч.:
    • дітей дошкільного віку 18
    • дітей шкільного віку 57
    • громадян пенсійного віку 129

[ред.] Історія

Село Отроків засновано у XVII ст. на місці невеличкого хутору. Археологічні знахідки, що зберігаються у Новоушицькому районному музеї - кам’яні скребки, наконечники до стріл, проколки, — свідчать, що люди оселилися в цих землях ще в епоху мезоліту (середній кам’яний вік). Є також знахідки черняхівської культури (ІІ–V ст. н.е.).

Існують три версії походження назви села:

  • легенда, пов´язана з трьома хлопцями (отроками)
  • по назві річки Отроківки, джерело якої знаходиться в отроківському яру
  • завдяки печерному скіту, у якому проживали ченці XVI-XVII ст.

Існує версія, що Отроківський замок, рештки мурів і одна башта якого уціліли й до наших часів, був заснований у Литовську добу (ХІІІ-XIV ст.).

Відомо, що 1736 році Миньковецький ключ купив польський магнат Войцех Мархоцький. У 1788 році село Отроків отримав у спадщину племінник Войцеха Мархоцького — Ігнатій.

Найбільшого розквіту Отроків досяг за часів Миньковецької держави, коли він займав друге місце за значимістю у Миньковецькому ключі після Миньківців і вважався найрозкішнішою резиденцією графа Ігнатія Сцибор-Мархоцького.

[ред.] Пам´ятки

Пам´ятки архітектури:

  • триумфальна арка XVIII-XIX ст.;
  • в´їзна брама на форум XVIII-XIX ст.; ;
  • колодязь на форумі XVIII-XIX ст.;
  • замкова башта та рештки замкових мурів;
  • руїни поміщицького маєтку XX;
  • церква Параскеви Сербської 1807 р. с залишками фресок;
  • млин XIX ст.

Пам´ятки садово-паркового мистецтва:

  • дві штучні печери-гроти, одна з яких правдоподібно створена з печерного скиту XV-XVI ст.;
  • дендропарк XVIII-XIX ст.;
  • руїни альтанки над нижньою гротою (XVIII-XIX ст.).

Пам´ятки природи:

  • камінь-скеля «Сивий монах»;
  • джерело під назвою «Голова»;
  • 200-річний велетенський бук.

[ред.] Посилання


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами