Оттон (герцог Австрії)
| Оттон Веселий | |
| Otto der Fröhliche | |
 |
|
| герцог Австрії | |
| Початок правління: | 1330 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1339 |
| Попередник: | Фрідріх I |
| Наступник: | Альбрехт II |
| Дата народження: | 23 липня 1301 |
| Місце народження: | Відень, Австрія |
| Дата смерті: | 17 лютого 1339 (37 років) |
| Місце смерті: | Нойберг, Австрія |
| Дружина: | Єлизавета Баварська (1325-1330) Анна Люксембурзька (1335-1338) |
| Діти: | Фрідріх II, Леопольд II |
| Династія: | Габсбурги |
| Батько: | Альбрехт I |
| Мати: | Єлизавета Горицька |
Оттон Веселий (нім. Otto der Fröhliche; 23 липня 1301 — 26 лютого 1339) — герцог Австрії та Штирії з 1 травня 1330 (спільно з братами), а також герцог Каринтії (під ім’ям Оттона IV) (з 1335 року) з династії Габсбургів.
Коротка біографія [ред.]
Оттон народився 23 липня 1301 року у Відні. Він був молодшим сином німецького короля і австрійського герцога Альбрехта I та Єлизавети Горицької, дочки Мейнхарда II, герцога Каринтії та графа Тіролю. Після смерті батька у 1308 році на престол Австрії здійнялись старші брати Оттона Фрідріх I та Леопольд I. Коли Оттон досягнув повноліття він також висунув претензії на долю у австрійській спадщині. Підбуривши заколот проти Фрідріха I 1328 року, Оттон домігся передачі йому Хайнбурга в Нижній Австрії й права брати участь у розподілі прибутків з володінь Габсбургів. Зі смертю Фрідріха I у 1330 році Оттона було визнано герцогом Австрії та Штирії, який розділив престол зі своїм братом Альбрехтом II.
1335 року помер останній представник Горицько-Тірольської династії чоловічої статі герцог Генріх VI. Відповідно до угоди 1282 року Каринтія перейшла у володіння Габсбургів. Це підтвердив імператор Людвіг IV, що віддав Оттону Каринтію та Південний Тіроль в якості імперських ленів 2 травня 1335 року. Хоча Тіроль Оттону утримати не вдалось (там закріпилась дочка Генріха VI Маргарита Маульташ), він коронувався герцогом Каринтії згідно зі старовинним словенським обрядом на Госпосвітському полі. У подальшому Оттон більше уваги приділяв саме Каринтії, лишивши управління власне австрійськими землями своєму брату Альбрехту II.
Оттон багато займався заохоченням релігійного життя. Він заснував монастир Нойберг-ан-дер-Мюрц у Штирії, збудував церкву Святого Георга у Відні. 1337 року Оттон започаткував лицарський орден Societas Templois для організації хрестових походів до язичницьких Пруссії та Литви. Своє прізвисько «Веселий» він отримав через численні свята й веселощі, що організовувались його двором.
Герцог помер 17 лютого 1339 року у заснованому ним Нойберзі.
Шлюб та діти [ред.]
- (1325) Єлизавета Баварська (1306—1330), дочка Стефана I, герцога Нижньої Баварії
- Фрідріх II (1327—1344) (не правив)
- Леопольд II (1328—1344) (не правив)
- (1335) Анна Люксембурзька (1323—1338), дочка Яна Люксембурзького, короля Чехії
Література [ред.]
- Митрофанов, П. Історія Австрії з найдавніших часів до 1792 р. — М., 2003
- Шимов, Я. Австро-Угорська імперія — М., 2003
| Попередник Фрідріх I |
герцог Австрії та Штирії 1330—1339 Співправитель: Альбрехт II |
Наступник |
| Попередник Генріх VI |
герцог Каринтії 1335—1339 Співправитель: Альбрехт II |
