Отто Вехтер
| Отто Густав Вехтер Otto Gustav Wächter |
|||
 |
|||
|
|||
|---|---|---|---|
| 1942 — 1944 | |||
| Попередник: | Карл фон Ляш | ||
| Спадкоємець: | немає | ||
| Народження: | 8 липня 1901 Відень |
||
| Смерть: | 1 серпня 1949 (48 років) Рим |
||
Отто Густав Вехтер (нім. Otto Gustav Wächter; 8 липня 1901, Відень — 14 серпня 1949, Рим) — австрійський юрист, діяч НСДАП і СС, з травня 1944 групенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції, другий губернатор Дистрикту Галичина.
Зміст |
Довоєнна біографія [ред.]
З 1923 — член СА, з 1930 — член НСДАП. У 1932—1934 — адвокат. З 1930 — на керівних посадах у австрійському відділенні НСДАП, яка існувала в Австрії нелегально. Брав участь у підготовці вбивства Дольфуса в липні 1934, після провалу путчу утік до Німеччини, відмовився від австрійського громадянства.
З 24 травня 1938 по 30 квітня 1939 — державний комісар у ліквідаційному міністерстві (після аншлюсу), з жовтня 1939 — голова Краківського регіонального управління.
Губернатор Дистрикту Галичина (1942-1944) [ред.]
Протягом 1942—1944 — губернатор Дистрикту Галичина. Заохочував діяльність українських націоналістичних організацій, зокрема, пронімецьких. Дозволив Українському центральному комітетові під керівництвом Кубійовича сформувати дивізію «Галичина». 28 квітня 1943 Вехтер взяв участь в урочистостях у Львові з нагоди створення дивізії. Церемонія відбулася в кафедральному соборі св. Юра. Вважається, що др.Вехтер набагато прихильніше ставився до українців (галичан) в дистрикті Галичина, аніж, для порівняння, Ганс Франк в Генерал-губернаторстві, а тим більше Еріх Кох в рейхскомісаріаті Україна.
Військовий адміністратор в Італії (1944). Робота в головному управлінні СС (1945). [ред.]
Після втрати німцями Галичини в середині 1944 року Отто Вехтер виконував функції військового адміністратора в Італії, а в 1945 році очолив уряд національних справ у головному управлінні СС. Продовжував утримувати зв'язки з українцями і всіляко допомагав у різних справах. Зокрема, на початку квітня 1945 року, коли Гітлер наказав частково роззброїти українську дивізію, а на її основі створити німецьку парашутну дивізію, генерал Вехтер завдяки своїм впливам зумів не тільки домогтися скасування цього наказу, але й поповнення української дивізії ще 3.000 вояків. Сприяв визнанню Українського Національного Комітету і творенню Української Національної Армії. Намагався урятувати українських вояків з усіх формацій по німецькому боці від видачі більшовикам, а в першу чергу - вояків Дивізії «Галичина», тоді вже І-ої української дивізії УНА.
Післявоєнне життя 1945-1949 [ред.]
Після капітуляції Німеччини і закінчення війни д-р Отто Вехтер подався до Італії, де жив в католицькому монастирі Maria dell' Anima під іменем Отто Райнхард. Помер від туберкульозу 14 серпня 1949 року в Римі.
