Отто Генріх Варбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Отто Генріх Варбург
нім. Otto Heinrich Warburg
Bundesarchiv Bild 102-12525, Otto Heinrich Warburg.jpg
Народився 8 жовтня 1883(1883-10-08)
Фрайбург, Німецька імперія
Помер 1 серпня 1970(1970-08-01) (86 років)
Берлін, ФРН
Громадянство ФРН ФРН
Галузь наукових інтересів Біохімія, фізіологія
Науковий керівник Ернст Отто Фішер
Відомий завдяки: відкрив механізм дії дихального ферменту
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (1931)
Nobel prize medal.svg

О́тто Ге́нріх Ва́рбург (нім. Otto Heinrich Warburg; * 8 жовтня 1883, Фрайбург, Баден — † 1 серпня 1970, Західний Берлін) — син Еміля Варбурга, німецький біохімік, доктор і фізіолог, учень Ернста Фішера, лауреат Нобелівської премії, член Лондонського королівського товариства. Один із видатних вчених двадцятого століття у галузі цитології.

Зміст

Біографія [ред.]

  • Отто Варбург навчався хімії в Берліні у видатного вченого Ернста Фішера і в 1906 року захистив докторську дисертацію з хімії. Продовжив навчання у Людольфа фон Креля в Гейдельберзі і у 1911 — заслужив ступінь доктора медицини.
  • Між 1908 і 1914 роками працював у морській біологічній станції Неаполя (Stazione Zoologica). Дружба з директором цієї станції збереглася у нього на все життя.
  • Під час Першої світової війни, служачи на фронті офіцером в уланському полку, заслужив орден Залізного хреста. Варбург був вдячний долі за цю можливість побачити справжнє життя поза академією.
  • Ближче до кінця війни, коли кінець війни був очевидним, Альберт Ейнштейн, друг батька Отто, написав на прохання своїх друзів лист Отто, в якому просив того повернутися до академії, так як втратити такий талант було б трагедією для науки.

Наукова робота і Нобелівська премія [ред.]

Варбург вивчав окислювально-відновні процеси в живій клітині. Ним розроблені і удосконалені багато приладів та інструментів, методи дослідження біологічних об'єктів, які широко використовуються в хімії та фізіології. Варбург вивчав обмін речовин в клітинах пухлин, питання фотосинтезу і хіміїбродіння.

За відкриття природи і функцій « дихальних ферментів» Варбург був удостоєний Нобелівської премії у галузі фізіології і медицини у 1931 році.

Ракова гіпотеза [ред.]

"Рак, на відміну від інших захворювань, має незліченну кількість вторинних причин виникнення. Але навіть для раку, є всього одна основна причина. Грубо кажучи, основна причина раку — це заміна дихання з використанням кисню в тілі нормальної клітини на інший тип енергетики — ферментацію глюкози "- цитата з лекції Отто Варбурга[1].

Пізні роки й визнання [ред.]

Медаль Отто Варбурга [ред.]

Примітки [ред.]

  1. ↑ Отто Генріх Варбург, "Основна причина і запобігання раку "

Джерела [ред.]

Посилання [ред.]
1901—1925

Берінг (1901) • Росс (1902) • Фінзен (1903) • Павлов (1904) • Кох (1905) • Ґольджі / Рамон-і-Кахаль (1906) • Лаверан (1907) • Мечников / Ерліх (1908) • Кохер (1909) • Коссель (1910) • Гульстранд (1911) • Каррель (1912) • Ріше (1913) • Барані (1914) • Борде (1919) • Крог (1920) • Гілл / Меєргоф (1922) • Бантинг / Джон Маклеод (1923) • Ейнтховен (1924) •
1926–1950

Фібігер (1926) • Вагнер-Яурегг (1927) • Ніколь (1928) • Христіан Ейкман / Гопкінс (1929) • Ландштейнер (1930) • Варбург (1931) • Шерінгтон / Едріан (1932) • Морган (1933) • Віпл / Майнот / Мерфі (1934) • Шпеман (1935) • Дейл / Леві (1936) • Сент-Дьйорді (1937) • Хейманс (1938) • Домагк (1939) • Дам / Дойзі (1943) • Ерлангер / Гассер (1944) • Флемінг / Чейн / Флорі (1945) • Мюллер (1946) • Корі / Корі / Усай (1947) • Мюллер (1948) • Гесс / Моніш (1949) • Кендалл / Райхштайн / Генч (1950) •
1951–1975

Тейлер (1951) • Ваксман (1952) • Кребс / Ліпман (1953) • Джон Ендерс / Веллер / Роббінс (1954) • Теорель (1955) • Курнан / Форсман / Річардс (1956) • Бове (1957) • Бідл / Тейтем / Ледерберг (1958) • Очоа / Корнберг (1959) • Бернет / Медавар (1960) • Георг Бекеші (1961) • Крік / Ватсон / Вілкінс (1962) • Еклс / Годжкін / Гакслі (1963) • Блох / Лінен (1964) • Жакоб / Львов / Моно (1965) • Роус / Гаггінс (1966) • Граніт / Гартлайн / Волд (1967) • Голлі / Корана / Ніренберг (1968) • Дельбрюк / Герші / Лурія (1969) • Кац / Ейлер / Аксельрод (1970) • Сазерленд (1971) • Едельман / Портер (1972) • Фріш / Лоренц / Тінберген (1973) • Клод / Дюв / Паладе (1974) • Балтімор / Дульбекко / Темін (1975) •
1976–2000

Бламберг / Гайдашек (1976) • Гіймен / Шаллі / Ялоу (1977) • Арбер / Натанс / Сміт (1978) • Кормак / Гаунсфілд (1979) • Бенасерраф / Доссе / Снелл (1980) • Сперрі / Х'юбел / Візел (1981) • Бергстрем / Самуельсон / Вейн (1982) • Мак-Клінток (1983) • Єрне / Келер / Мільштейн (1984) • Браун / Голдштейн (1985) • Коен / Леві-Монтальчині (1986) • Тонеґава (1987) • Блек / Елайон / Гітчінгс (1988) • Бішоп / Вармус (1989) • Маррі / Томас (1990) • Неєр / Закман (1991) • Фішер / Кребс (1992) • Робертс / Шарп (1993) • Гілман / Родбелл (1994) • Льюїс / Нюсляйн-Фольхард / Вішаус (1995) • Доерті / Цинкернагель (1996) • Стенлі Прузінер (1997) • Ферчготт / Ігнаро / Мурад (1998) • Блобель (1999) • Карлсон / Грінгард / Кендел (2000) •
2001–2025


Чарльз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Отто_Генріх_Варбург&oldid=12079764