Отто Марсеус ван Скрик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Отто Марсеус ван Скрик
нід. Otto Marseus van Schrieck
225px
Ім'я при народженні Otto Marseus van Schrieck
Дата народження 1619
Місце народження Неймеген
Дата смерті 1678
Місце смерті Амстердам
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Жанр пейзаж, натюрморт
Навчання у Матіса Вітхоса, на творах Паоло Порпора (?)
Напрямок реалізм, голландське бароко (?)
Роки творчості 1639–1677
Покровитель Фердинанд ІІ Медичі
Твори пейзаж, натюрморт

Отто Марсеус ван Скрик(нід. Otto Marseus van Schrieck 1619, Немеген — 1678) — голландський художник 17 століття.

Життєпис[ред.ред. код]

«Червоний мак в куточку парку» Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк.
«Плазуни і комахи», Брауншвайг, Німеччина.

Практично нічого не відомо про походження Отто Марсеус ван Скрика та його першого вчителя. Народився в місті Нарден. До останнього часу не був відомим і рік народження майбутнього художника, який умовно розміщали між 1614 та 1620. Мало що знав і історіограф Арнольд Хоубракен, що збирав факти біографій до власної книги про нідерландських майстрів.

В молоді роки деякий час працював у Франції при дворі королеви Марії Австрійської, дружини короля Луї ХІІІ. 1648 року відбув у Італію разом з художниками Хендріком Грав та Матісом Вітхосом. Отже, до цього періоду мав якусь художню освіту і технічні навички. У 1652 році зафіксовано перебування художника в місті Рим, де він також входив до товариства «Перелітні птахи», де гуртувались нідерландські митці-протестанти в католицькому оточенні. Віднайдений підпис Отто Марсеуса на одній з картин цього періоду з датою 1655 рік. 1657 року художник перебрався з Риму у Флоренцію, де працював по замовам герцога Леопольдо Медичі. У Флоренції зустрівся зі співвітчизником-художником, майстром натюрмортів. Віллем ван Алст став близьким приятелем, з яким він і повернувся на батьківщину 1663 року. Оселились в місті Амстердам.1664 року Отто Марсеус узяв шлюб з Маргарет Гийселс, якій було тоді 20 років. Є відомості, що в часи перебування герцога Тосканського Козимо III де Медичі в Голландії — останній придбав у митця три картини.

1672 року Отто Марсеус ван Скрик був викликаний у місто Гаага для проведення експертизи. Була скликана комісія у складі Отто Марсеуса, Яна Вермера з Дельфту, Мельхіора де Хондекутера і Яна Лівенса, аби мати експертні висновки щодо тринадцяти картин італійських майстрів, проданих Х. ван Ейленбюрхом курфюрсту Бранденбурзькому, коли виникла підозра, що картини — копії.

У Отто Марсеуса почалися фінансові негаразди, що спонукало художника створити заповіт на його дружину і продати у 1674 році ферму Waterryck, де він утримував екзотичних тварин і плазунів. 1677 року він продав і ділянку землі, що належала родині в Амстердамі.

Отто Марсеус ван Скрик помер 1678 року, поховання відбулося в каплиці Nieuwe Zijde в Амстердамі 22 червня 1678 року.

Мав рідного брата. Еверт Марсеус ван Скрик (бл. 1614–1681) був художником-пейзажистом.

Художня манера Отто Марсеуса[ред.ред. код]

Паоло Порпора. «Жабки і черепахи», Каподімонте, Неаполь.

Отто Марсеус виробив ретельну і досить індивідуальну художню манеру з реалістичним відтворенням диких рослин і тварин. Вже в роки перебування в Італії він відрізнявся від решти другорядних майстрів натюрмортів власним поглядом на жанр. Бо робив картини, які лише формально відносились до натюрмортів. Куточки парків з фруктами, квітами, рослинами і парковими спорудами малював і художник Матіс Вітхос. Зазвичай Отто Марсеус брався за зображення куточків гаю, лісу чи парку, темних і таємничих, де особливим життям живуть дикі тварини в оточенні диких рослин. Щось подібне робив хіба що італійський художник Паоло Порпора, що теж працював в Римі.

Значну зацікавленість митця викликали комахи, ящірки і особливо, жаби та змії. Він збирав їх і залюбки замальовував, саме вони — головні герої його лісових куточків. Щось подібне на тераріум було створене і на фермі Waterryck, що належала художнику.

Галерея[ред.ред. код]

Otto Marseus van Schrieck 002.jpg


Вибрані твори[ред.ред. код]

  • «Лісова галявина зі змією, ящірками та комахами», Державний музей (Амстердам)
  • «Квіти в скляній вазі», 1658, Берлін, приватн. збірка
  • «Натюрморт з маками, будяком, метеликами, змією та ящиркою», бл. 1670, Берлін, Грюневальд, Мисливський будиночок
  • «Натюрморт з комахами, грибами і плазунами», 1662, Брауншвайг, Музей герцога Антона Ульриха
  • «Натюрморт з квітами іпомеї, комахами та ящірками» , 1673, Кембридж, Музей Фіцвільям
  • «Натюрморт з рослинами, равликом, метеликами і плазунами» , 1667, Геттінген, Университетський музей
  • « Кущі з с метеликами і зміями» , 1670, Лувр, Париж
  • «Натюрморт з комахами і жабкою» , 1660, Шверин, Державний музей
  • «Натюрморт с вужом, ящерками та метеликами» , 1669, Шверин, Державний музей
  • «Натюрморт со змеями, ящерицами и насекомыми», Шверин, Державний музей
  • «Плазуни в кам'яному гроті», Шверин, Державний музей
  • «Натюрморт з будяком і комахами», Шверин, Державний музей
  • «Натюрморт з метеликами і комахами», Шверин, Державний музей
  • «Квіти, метелики і змії», Ермітаж, Санкт-Петербург
  • « Будяк, ящірка та змія», Саратов, Художній музей імені О. Радищева
  • «Троянди, півники і метелики», Палаццо Пітті, Флоренція
  • «Червоний мак, гриби, змія і ящірка», Бостонський музей образотворчих мистецтв
  • «Червоний мак в куточку парку» Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
  • «Плазуни і комахи», Брауншвайг, Німеччина

Джерела[ред.ред. код]

  • Joseph Eduard Wessely: Schrieck, Otto Marcelis van. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 32, Duncker & Humblot, Leipzig 1891, S. 498.
  • Гос. Єрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог № 2, Л, «Искусство», 1981, с. 145

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]