Отто Струве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Отто Струве
Otto Struve US post 1949crop.JPG
Народився 12 серпня 1897(1897-08-12)
Харків, Україна
Помер 6 квітня 1963(1963-04-06) (65 років)
Берклі, Каліфорнія, США
Громадянство Сполучені Штати Америки
Російська імперія
Галузь наукових інтересів астроном
Alma mater Харківський університет

О́тто Стру́ве (12 серпня 1897, Харків, Україна — †6 квітня 1963, Берклі, Каліфорнія, США) — американський астроном, історик астрономії, педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Україна та Росія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї Людвіга Струве професора Харківського університету, директора його астрономічної обсерваторії. Нащадок відомої династії астрономів. Засновник династії (прадід Отто) Ф. Г. В. Струве був засновником та директором однієї з перших у Росії Пулковської обсерваторії поблизу Петербурга, яку пізніше також очолював і його син — Отто Вільгельм, дід Отто.

Юний Отто одержав блискуче домашнє виховання, знав кілька європейських мов. Після гімназії став студентом Харківського університету.

З початком І-ї Світової війни Отто залишив університет і вступив до Петроградського Михайлівського артилерійського училища. Прапорщиком воював на Турецькому фронті. У розпал громадянської війни повернувся до Харкова й закінчив університет з відзнакою. 13 червня 1919 року поручника О.Струве було мобілізовано в Добровольчу армію Денікіна, служив у елітній Дроздовській артилерійській бригаді. Командуючий Кримською армією Петро Врангель був прямим нащадком адмірала Вільгельма Врангеля, який колись був однокурсником прадіда Отто — Вільгельма Струве (засновника Пулкова). Був тяжко поранений у боях з більшовиками, разом з відступаючою «білою» армією евакуювався до Криму.

Разом з Отто з Харкова до Криму евакуювалася і вся родина Струве, побоюючись «червоного терору», який продемонстрував у місті більшовицький комдив Рудольф Сіверс — теж росіянин німецького походження. У Севастополі помер брат Отто — офіцер-білогвардієць, який захворів на тиф. Потім втопилася 6-річна сестра. Не витримавши тяжких випробувань долі, пішов з життя його батько.

Отто врятували німецькі родичі. Тітка звернулася до директора Берлін-Бабельсберзької обсерваторії Пауля Гутника (наступника на директорському посту померлого 1919 року Карла Германна Струве, дядька Отто) і той потурбувався про молодого офіцера — нащадка відомої в науковому світі родини.

Переїзд до США[ред.ред. код]

1921 року на запрошення директора Єркської обсерваторії Чиказького університету О. Струве вирушив до США. 1923 року він стає доктором філософії Чиказького університету.

Відданість справі та унікальна працездатність О.Струве здобули йому успіх. З 1932 року О.Струве — директор Йєркської обсерваторії. Вчений заснував при Техаському університеті, на високогір'ї в Техасі, обсерваторію Мак-Дональд (спочатку — підрозділ Єркської обсерваторії), з 1939 року був її директором. 1950 року його призначено керівником новоствореної кафедри астрофізики Каліфорнійського університету в Берклі та його Лейшнерівської обсерваторії. 1959 року О.Струве неочікувано для багатьох згодився на пропозицію очолити новоорганізовану Національну радіоастрономічну обсерваторію в Грин-Бенк (Західна Вірджинія). У той час досвідчених радіоастрономів ні в США, ні у світі ще не було. О.Струве сприйняв пропозицію як визнання його наукових заслуг. За його ініціативою в обсерваторії було споруджено найбільший на той час у США 42-метровий радіотелескоп.

Творчий доробок[ред.ред. код]

Наукові праці стосуються зоряної спектроскопії та фізики зоряних атмосфер[1]. Одним з перших серед астрономів виявив і довів обертання одиночних зір. Разом з Г.Шайном 1929 року розробив метод визначення швидкостей осьового обертання зір. Дослідження зір із високою швидкістю обертання дозволило О.Струве разом з К.Елві визначити зв'язок між швидкістю обертання зір та їх спектральним класом, а також зробити низку відкриттів.

О. Струве був талановитим педагогом: він захоплювався якоюсь перспективною темою, але не поспішав розробляти її. Це призначалося його учням та послідовникам. Вчитель же йшов далі, залишаючись генератором нових ідей. Зокрема, вчений став засновником школи спектроскопістів. Наукова школа О.Струве вийшла на передові позиції у світі.

Фундаментальні праці[ред.ред. код]

  • Stellar Evolution (1950)
  • Elementary Astronomy (1959)

Визнання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Струве Отто // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 455. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Ресурси інтернету[ред.ред. код]