Офірний цап
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Офі́рний цап, козе́л відпу́щення, цап відбувайло — у юдаїзмі особлива тварина, яку, після символічного покладання на нього гріхів всього єврейського народу, відпускали в пустелю в свято Йом-Кіпур. Ритуал, який існував тільки за часів Єрусалимського Храму, описано в книзі Ваікра (Старому Заповіті (Левіт, 16)) .
У сучасній мові переносно так кажуть про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок [1].
Частина мовознавців вважає, що український варіант «козел відпущення» є калькою російського «козёл отпущения», тому рекомендує інші варіанти перекладу: офірний цап (від «офіра» — жертва), цап-відбувайло [2].
Примітки[ред.]
- ↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2004. — С. 438.
- ↑ Львівський форум рідного міста
 |
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
