Охридське озеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Охридське озеро
Охридське озеро
Координати 41°05′ пн. ш. 20°45′ сх. д. / 41.083° пн. ш. 20.750° сх. д. / 41.083; 20.750Координати: 41°05′ пн. ш. 20°45′ сх. д. / 41.083° пн. ш. 20.750° сх. д. / 41.083; 20.750
Розміри
Площа поверхні, км2 367 км²
Висота над рівнем моря, м 693 м
Середня глибина, м 155 м
Макс. глибина, м 288 м
Довжина, км 30,4 км завдовжки
14,8 км завширшки
Об'єм, км3 55.4 км³
Інше
Міста та поселення Охрід
Знімок з супутника

Охри́дське о́зеро — найглибше стародавнє озеро на Балканах, воно зберегло унікальну водну екосистему, представлену більш ніж 200 ендемічними видами, що мають світове значення. У 1980 Охрид разом з Охридським озером було внесено до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Максимальна глибина озера — 288 м, середня глибина — 155 м. По озеру проходить кордон між Республікою Македонія та Албанією.

Походження[ред.ред. код]

Охридське озеро і озеро Преспа належать до групи басейнів, які утворилися внаслідок геотектонічного прогину, що стався в епоху пліоцену, близько п'яти мільйонів років тому на західному боці Динарських Альп. В усьому світі є лише кілька озер з подібним походженням, найвідоміші з них — Байкал і Танганьїка. У більшості інших озер життєвий цикл не перевищує 100 000 років, після цього вони остаточно заповнюються осадовими породами. Припускають, що в разі з Охридським озером цей процес було продовжено через велику глибину і малу кількість опадів з впадаючих струмків. Крім того, грабен Охрид-Корча на південь від озера до сьогодення тектонічно активний і може компенсувати осадонакопичення зануренням.

Гідрологія[ред.ред. код]

Площа водозбору становить близько 2600 км²; озеро живиться, насамперед, від підземних джерел на східному березі (близько 50% від усього водозбору), крім того, близько 25% надходить від річок і атмосферних опадів. Понад 20% води надходить в Охридське озеро із сусіднього озера Преспа, розташованого за 10 км на південний схід, рівень якого на 150 м вище за Охридське озеро. Вода з озера Преспа проникає через підземні карстові тунелі. Вода залишає Охридське озеро через випаровування (~40%) і через єдину річку, що витікає — Чорний Дрин, яка тече у північному напрямку в Албанію і при злитті з Білим Дрином, утворює річку Дрин. Через напрями вітрів і обертання Землі вода на поверхні Охридського озера тече, в основному, проти годинникової стрілки вздовж узбережжя. З погляду вертикального водообміну, в холодний зимовий період переважає конвективне змішування. Утім, навіть взимку лише верхні 150–200 метрів води змішуються, нижче цього рівня шари залишаються стабільними за своєю мінералізацією. Повне перемішування води води в озері відбувається за 7 років. Середня температура води влітку — близько +21 °C.

Як за концентрацією поживних речовин (4.5 мкг L -1 фосфору), так і за біологічними параметрами Охридське озеро відносять до оліготрофних. Завдяки цьому, а також надходженню чистої води навесні, вода є надзвичайно прозорою на глибину до 22 метрів. Рівень розчиненого кисню ніколи не опускається нижче ~ 6 мг L -1 [1][2].

Фауна[ред.ред. код]

Одним із найбільш примітних рис Охридського озера є його ендемізм. Як і у Байкалі і Танганьїці, ендемічні види Охридського озера охоплюють увесь харчовий ланцюжок, від фітопланктону, рослин (2 види; наприклад, Chara ohridana), зоопланктону (5 видів; наприклад, Cyclops ochridanus), коропові (8 видів; наприклад, Pachychilon pictus), до хижих риб (2 види форелі: Salmo letnica і Acantholingua ohridana) і, зрештою, різноманітна ендемічна придонна фауна (176 видів; напр. Ochridagammarus solidus). Особливо ендемізм спостерігається у ракоподібних, моллюсків, губок і планарій. У озері живуть вугроподібні.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]



Джерела[ред.ред. код]

  1. A. Matzinger, M. Schmid, E. Veljanoska-Sarafiloska, S. Patceva, D. Guseska, B. Wagner, B. Müller, M. Sturm, A. Wüest, "Eutrophication of ancient Lake Ohrid: Global warming amplifies detrimental effects of increased nutrient inputs", (Limnology and Oceanography 2007, 52: 338–353), download from ASLO
  2. M. Watzin, V. Puka, T. B. Naumoski (eds), "Lake Ohrid and its watershed, state of the environment report" (Lake Ohrid Conservation Project. Tirana, Albania and Ohrid, Macedonia)