Очаків
| Очаків | |||
|---|---|---|---|
|
|||
  |
|||
| Очаків на карті України | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Миколаївська область | ||
| Район/міськрада | Очаківський район | ||
| Код КОАТУУ | 4810300000 | ||
| Засноване | 1492 рік | ||
| Статус міста | з 1968 року | ||
| Населення | ▼14612 (01.03.2013)[1] | ||
| Площа | 12,49 км² | ||
| Поштові індекси | 57500 | ||
| Телефонний код | +380-5154 | ||
| Координати | 46°37′07″ пн. ш. 31°32′21″ сх. д. / 46.61861° пн. ш. 31.53917° сх. д.Координати: 46°37′07″ пн. ш. 31°32′21″ сх. д. / 46.61861° пн. ш. 31.53917° сх. д. | ||
| Водойма | Дніпро-Бузький лиман, Чорне море | ||
| День міста | 10 вересня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Миколаїв | ||
| До станції | 69 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - автошляхами | 59,9 км | ||
| До Києва | |||
| - автошляхами | 539 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 57500, Миколаївська обл., м. Очаків, вул. 50-річчя Жовтня, 7-А | ||
| Веб-сторінка | Очаківська міськрада | ||
| Міський голова | Топчий Микола Борисович | ||
Оча́ків — місто Миколаївської області України, адмінінстративний центр Очаківского району розташоване на північному березі Дніпро-Бузького лиману за 59 км на південний захід від Миколаєва (автошлях Т 1513) та за 35 км від автодороги Миколаїв—Одеса (східніше 67 км від Одеси). Площа території міста 1249 га. Населення — 14,8 тис. мешканців.
Зміст |
Етимологія [ред.]
Назва міста походить від турецької назви міста Ачі-Кале тур. Özi (Фортеця Очі) (джерела перекладають її як «фортеця біля моря» або «фортеця на проході»). У руській (українській)транскрипції воно звучить приблизно як «Очаков» чи «Очаків», звідси і походить сучасна назва міста[2].
Природні умови [ред.]
З квітня по жовтень місяці 150–160 сонячних днів, середня температура повітря в цей період складає +25,7°C. Пік температури доводиться на червень-серпень +32,6 °C. Протягом року постійно вітренно, середньорічна сила вітру 6,5-8,4 м/с. Температура води в теплий період +24-26°С.
Історія [ред.]
Очаків розташований на узбережжі Чорного моря, біля гирла Дніпра, недалеко від місця розташування стародавньої мілетської колонії Ольвія (VII століття до н. е.) і грецької колонії Алектор (I-III століття н. е.).
За Київської Русі і у часи Литовсько-Руського князівства місто називалося Дашів. Великий князь Литовський Вітовт (1392–1430) побудовав Дашівський замок (фортецю) поблизу гирла Дніпра для захисту від татарських набігів[3].
Вважається що сучасне місто Очаків було засноване в 1492 році кримським ханом Менглі-Гіреєм, на місці литовської фортеці Дашів: у листі своєму васалу великому князю московському Івану III Менглі-Гірей повідомляв про намір побудувати місто на Дніпрі і просив для цього грошей. Звістка ця датується початком літа 1492 року. Іван ІІІ дав гроші.[4] Це місто на Дніпрі — Очаків. Спочатку фортеця називалася Кара-Кермен (Чорна фортеця), або по імені річки, Узу-Кале. Пізніше, на початку XVI століття, вона отримала назву Ачі-Кале.
У 1493 році черкаські козаки під проводом князяБогдана Глинського, старости м. Черкаси, захопили щойно збудовану кримськими татарами фортецю. А у 1502 році приступом нею оволоділи турки. В 1523 Очаків був спалений козаками Остафія Дашкевича, який його неодноразово атакував разом з Предславом Лянцкоронським.
В 1526 році фортеця перешла у володіння османів (Сілістрія). До кінця XVII століття околиці Очакова неодноразово атакували козаки, війська подільських старост. У бою під містом 1529 у полон потрапив Юрій Язловецький. 1568 року війська під командуванням серадзського воєводи Альбрехта Ласького здобули Очаків, але повернулися з труднощами, переслідувані татарами[5].
У 1626 році, за правління султана Мурада IV фортеця була значно розширена — зведена кам'яна стіна, яка з'єднала між собою стару цитадель з двома фортами Пияле-паші і Хасан-паші. На той час у фортеці турки тримали десятитисячне військо. Але у 1669 році запорізькі козаки кошового отамана Івана Сірка зруйнували фортецю і звільнили 7 тисяч полонених. З історією Очакова пов'язане ім'я козацького ватажка Семена Палія — керівника вдалого набігу на Очаків запорожців в 1690 році.
Російська імперія розглядала Очаків як стратегічний форпост на північному узбережжі Чорного моря. Російські війська фельдмаршала Б. Х. Мініха в 1737 році обложили і захопили місто, але рік потому змушені були покинути — за умовами Белградського договору 1739 року Очаків залишився за Османською імперією. Після російсько-турецької війни 1735–1739 року Очаків став головною базою турецького флоту на північних берегах Чорного моря.
Остаточно Очаків був звільнений від турецького владицтва 6 грудня 1788 року, коли російські війська по командуванням князя Потьомкіна штурмом захопили фортецею. Цьому передувала блискуча перемога Олександра Суворова, яка прискорила перемогу Росії у війні, коли він з меншими силами російських військ знищив турецький десант, який 1 серпня 1787 висадився на Кінбурнській косі. У битвах при форті Кінбурн, в Дніпро-бузькому лимані, при облозі і штурмі Очакова своєю безстрашністю і героїзмом відзначилися загони козаків Чорноморського війська, очолювані кошовим отаманом Сидором Білим, а після його загибелі — Захаром Чепігою.
У 1792 році на місці зруйнованої турецької фортеці було закладено місто Очаків, яке стало портовим містом, губернським центром Новоросії, району що включав землі на північ від морського узбережжя між річками Південний Буг і Дністер. В 1794 році був навіть розроблений проект будівництва в Очакові найпотужнішого морського порту Російської Імперії на Чорному морі, але з стрімким зростанням «новонародженої» в 1794 році сусідньої Одеси значення Очакова як торгового порту поступово було втрачене. 1859 року у заштатному місті Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 4823 особи (2427 осіб чоловічої статі та 2396 — жіночої), налічувалось 676 дворових господарств, існувала православна церква, єврейська синагога и молитовна школа, приходське училище, лікарня, поштова станція, купецька гавань, 32 млини[6].
Під час Першої світової війни на укріплення Очакова і Кінбурна покладалося прикриття Дніпро-Бузького лиману з моря.
В радянські часи з 1928 по 1937 рік, під керівництвом генерал-лейтенанта інженерних військ Дмитра Карбишева в Очакові було побудовано низку військових об'єктів: військовий порт, аеродром «Очаків», гідроаеродром «Каборга», у військову інфраструктуру було включено фортифікаційну гідротехнічну споруду на острові Первомайський.
У 80-х роках ХХ століття розпочалося будівництво Дніпро-Бузького гідровузла: насипана Східна гідротехнічна споруда (27 га), побудований порт, виконано упорядкування узбережжя, побудована Східна промислова зона.
Пам'ятки [ред.]
-
Див. також: Пам'ятки Очакова
У місті Очаків на обліку перебуває 10 пам'яток архітектури та 30 пам'яток історії і одна — монументального мистецтва.
Музеї [ред.]
- Військово-історичний музей імені О. В. Суворова;
- Музей мариністичного живопису імені художника Р. Г. Судковського (філія Миколаївської художньої галереї);
- Кімната-музей імені П. П. Шмідта (в колишньому Палаці Піонерів).
Заповідники [ред.]
- 28 км на схід від Очакова розташований Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія», створений на місці стародавнього міста-держави Ольвії.
- за 32 км південніше міста — ландшафтний парк «Тендрівська коса», де є єдиний у Європі табун диких коней — чорних мустангів. На відстані 12 км — ландшафтний парк Кінбурнська коса з унікальною флорою і фауною пісчаної коси.
- в морі на захід від міста на відстані 13 км розташований острів Березань — частина історико-археологічного заповідника НАН України «Ольвія».
Люди [ред.]
У місті народилися:
Примітки [ред.]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 березня 2013 року
- ↑ Історія Очакова на narod.ru (рос.)
- ↑ Микола Аркас. Історія України-Русі.
- ↑ [Полонська-Василенко Н. Історія України. Т.1. — с.339].
- ↑ М. Бельський, Хроніка, стор. 1166.
- ↑ Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург. 1859 (рос.)
Джерела [ред.]
- Осада Очакова 1788 года
- Форум Очаковські фортеці
- Сайт про Очаків
- Підбірка Очаківських фото
- Сайт про Очаківщину
- Сайт про Очаківщину
- Очаківський портал
|
|||||
|
||||||||||
|
||||||||
|
||||||||||||||
