П'єр Рене Делінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Рене Делінь
фр. Pierre Rene, Viscount Deligne
П'єр Рене Делінь у Прінстоні, 2005
П'єр Рене Делінь у Прінстоні, 2005
П'єр Рене Делінь у Прінстоні, 2005
Народився 3 жовтня 1944(1944-10-03) (79 років)
Брюссель, Бельгія
Країна Бельгія Бельгія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Universite Libre de Bruxelles
Галузь математика
Заклад Інститут перспективних досліджень[1]
Інститут вищих наукових досліджень[1]
Науковий керівник Александр Гротендік
Аспіранти, докторанти Міхаель Рапопортd
Lê Dũng Trángd[2]
Miles Reidd[2]
Членство Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Норвезька академія наук
Національна академія дей-Лінчей
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Нагороди Медаль Філдса — 1978
Премія Крафорда (1988)
Премія Бальцана (2004)
Премія Вольфа (2008)
Абелівська премія (2013)
Особ. сторінка math.ias.edu/people/faculty/deligne

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: П'єр Рене Делінь у Вікісховищі

П'єр Рене Делінь (фр. Pierre Rene, Viscount Deligne; нар. 3 жовтня 1944, Брюссель, Бельгія) — бельгійський математик. Знаменитий роботами з доведенням гіпотез Вейля в 1973 році, за які отримав Абелівську премію 2013 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Брюсселі, вчився в Universite Libre de Bruxelles.

Після захисту докторської дисертації під керівництвом Александра Гротендіка П'єр Делінь працював разом з ним в Інституті вищих наукових досліджень (IHES) під Парижем, спочатку — над узагальненням основної теореми Зариського. В 1968 році працював з Жаном-П'єром Серром. Найвідомішою роботою Деліня є доказ третьої (і останньої) гіпотези Вейля.

З 1970 по 1984, працюючи в США в Інституті перспективних досліджень (Принстон, штат Нью-Джерсі), Делінь залишався постійним співробітником IHES. Тут він виконав свої найважливіші роботи, що лежать поза алгебраїчною геометрією.

У 2006 бельгійський король ввів його у дворянство, зробивши віконтом.

П'єр Делінь є іноземним членом Французької академії наук (1978), Національної академії наук США (2007), Шведської королівської академії наук (2009).

Нагороди[ред. | ред. код]

Вибрані праці[ред. | ред. код]

  • Deligne, Pierre (1974). «La conjecture de Weil: I». Publications Mathématiques de l'IHÉS 43: 273–307.
  • Deligne, Pierre (1980). «La conjecture de Weil: II». Publications Mathématiques de l'IHÉS 52: 137–252.
  • Pierre Deligne Commensurabilities among Lattices in PU(1,n). — Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1993. — ISBN 0691000964
  1. а б https://www.ias.edu/scholars/deligne
  2. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.