ПСС (пістолет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пістолет самозарядний спеціальний (ПСС «Вул»)
ПСС (пистолет).jpg
Тип: пістолет безшумної стрільби
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання 1980-ті — досі
Використання у агентурна і спеціальна розвідка, інші спецслужби
Історія виробництва:
Розроблено 1983 рік
Виробник ЦНДІ ТОЧМАШ (Клімовськ, СРСР/Росія)
Характеристики
Маса 850 г (спорядженого)
Довжина 170 мм
Довжина ствола, мм: 35 мм (з патронником 71)
Тип боєприпасу спеціальний безшумний патрон (СП-4)
Калібр 7,62 мм
Дульна швидкість 200 м/с
Прицільна дальність 25-50 м
Тип боєпостачання магазин на 6 патронів

Пістолет самозарядний спеціальний (ПСС «Вул») — радянський самозарядний пістолет безшумної і безполум'яної стрільби. Індивідуальна зброя прихованого застосування підрозділів агентурної і спеціальної розвідки збройних сил і деяких спецслужб.

Історія створення пістолетного комплексу[ред.ред. код]

Безшумний пістолет ПСС (індекс ГРАУ 6П28, кодове позначення НДДКР «Вул») розроблявся в період з 1979 по 1983 рік для озброєння персоналу КДБ і воєнної розвідки, які потребували самозарядної безшумної зброї. Безшумний комплекс, що включав 7,62-мм пістолет ПСС і патрон СП-4 був розроблений у науково-дослідному інституті стрілецької і пушечної зброї ЦНДІ ТОЧМАШ у Клімовську під Москвою. Конструктори Красников, Левченко, Медвецький і Петров[1]. У 1983 році на ТОЧМАШі розпочалося мілкосерійне виробництво пістолета і він був прийнятий на озброєння спецпідрозділів Міністерства оборони і КДБ.

Конструкція, склад комплексу[ред.ред. код]

В пістолеті застосовується спеціальний патрон СП-4. При пострілі куля виштовхується не пороховими газами, а спеціальним поршнем, який, надавши кулі початкову швидкість, заклинюється в гільзі і замикає усередині неї порохові гази, що забезпечує безшумність і безполум'яність стрільби.

Енергетичні показники і габарити спецпатрона визначили конструктивні особливості пістолета. Ствол пістолета зроблений окремим від патронника, розміри рукоятки визначаються довжиною гільзи. У пістолеті використовується схема автоматики з вільним затвором, при цьому поворотна пружина затвора розташована всередині затвора над стволом, на направляючиму стрижні. Рухомий у поздовжній площині патронник має можливість відкочуватися назад приблизно на 8 міліметрів. Ударно-спусковий механізм пістолета в цілому запозичений у пістолета Макарова. Відокремлюємий коробчатий магазин вміщує шість патронів. У конструкції передбачена затворна затримка, що забезпечує утримання затвора в задньому положенні після вичерпання всіх набоїв[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]