Павелецька (станція метро, Замоскворецька лінія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 55°43′50″ пн. ш. 37°38′11″ сх. д. / 55.73056° пн. ш. 37.63639° сх. д. / 55.73056; 37.63639

Павелецька
Замоскворецька лінія

PaveletskayaZL-mm.jpg
Загальні дані
Тип колонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 33,5 м
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) Острівна
Форма платформ(и) Пряма
Дата відкриття 20 листопада 1943 року
Архітектор(и) А. Н. Душкин(рос.), Н. С. Князев(рос.)
Архітектор(и) вестибюлів А. Н. Душкин(рос.), Н. С. Князев(рос.); реконструкція — С. В. Лященко(рос.), Е. С. Демченко (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) А. Н. Пирожкова(рос.), М. Семиз(рос.), Б. Уманский(рос.), В. И. Дмитриев(рос.)
Станція споруджена Шахта № 406 (БМУ-7) Мосметробуду
Пересадка на Moskwa Metro Line 5.svg Павелецька
Виходи до будівля Павелецького вокзалу, Павелецька площа, вулиця Зацепа і Дубининська, Садове кільце (Валова вулиця і вулиця Зацепський Вал), Новокузнецька вулиця
Час відкриття 5:35
Час закриття 1:00
Код станції 030
Замоскворецька лінія
Ховрино
Біломорська
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войківська
ТЧ-2 «Сокіл»
Сокіл
Аеропорт
Динамо
     
Білоруська
Маяковська
Тверська
СЗГ до АПЛ
Театральна
     
Новокузнецька
СЗГ до КЛ, КРЛ, СТЛ
     
Павелецька
Автозаводська
Технопарк
Нагатинський метроміст через р. Москву
Коломенська
ССГ до Каширської
Каширська
СЗГ до Варшавської
Кантемирівська
Царицино
Оріхове
Домодєдовська
Красногвардійська
ТЧ «Братєєво»
Алма-Атинська

«Павелецька» — станція Замоскворецької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Новокузнецька» і «Автозаводська». Знаходиться на території району «Замоскворіччя» Центрального адміністративного округу міста Москви. Є пам'ятником архітектури, в 2010 році встановлена ​​відповідна дошка.

Історія[ред.ред. код]

Станція відкрита у складі третьої черги будівництва Московського метрополітену під час Німецько-радянської війни 20 листопада 1943 на діючому перегоні «Площа Свердлова» (наразі — «Театральна») — «Завод імені Сталіна» (наразі — «Автозаводська»). З 1 січня 1943 потяги на вже діючій ділянці «Театральна» — «Автозаводська» слідували через «Павелецьку» без зупинки.

Назва станції дано по розташованому поблизу Павелецькому вокзалу. Тунель переходу з Кільцевої на Замоскворецьку лінію є однією з найдовших пересадок метро в Москві.

По війні станція проходила тривалу реконструкцію за проектом, близьким до первинного. Перебудова станції з пілонної в колонну почалася з короткої ділянки в три колонних секції біля північного виходу в 1950 році. Ця ділянка станції була відкрита 21 лютого 1953. Після цього перебудова здійснювалася між північним виходом і центром станції, ця ділянка відкрилася 30 липня 1955 разом з одним спуском в новий перехід на станцію Кільцевої лінії. Остання ділянка, від центру станції (включаючи другий спуск в перехід) до збереженої понині пілонної ділянки станції, було перебудовано з пілонної в колонну до 20 квітня 1959. Реконструкцію пілонної ділянки біля південного виходу було вирішено не проводити унаслідок необхідності закриття на період реконструкції напруженого виходу зі станції до Павелецького вокзалу.

Вестибулі і пересадки[ред.ред. код]

21 лютого 1953 в ході першого етапу реконструкції станції було відкрито північний ескалаторний тунель до спільного вестибулю з однойменною станцією Кільцевої лінії . Таким чином, з'явилася можливість здійснення пересадки між станціями. У ході другого етапу реконструкції станції 30 липня 1955 було відкрито прямий перехід з центру станції (лише північний сходовий спуск) через довгий пішохідний тунель. 20 квітня 1959 з закінченням реконструкції було відкритий південний сходовий спуск в пішохідний тунель.

У результаті реконструкції Павелецького вокзалу, проведеної в 1980-х роках, південний вестибуль станції був наполовину знесений, і його фасад вбудований в нині існуючу будівлю Павелецького вокзалу, площа якого збільшилася в 6 разів. Одночасно був споруджений вихід безпосередньо в будівлю вокзалу. В даний час зберігся фасад південного вестибюля можна побачити всередині будівлі Павелецького вокзалу.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — колонна трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 33,5 метра). Споруджена за індивідуальним проектом. За первісним проектом станція була пілонною, лондонського типу: центральний зал був відсутній. До 1959 була проведена реконструкція станції, в результаті якої «Павелецька» стала колонною, з'явився центральний зал. Початкові пілони збережені лише на невеликій ділянці в південному торці станції.

Оздоблення[ред.ред. код]

Колони і колійні стіни оздоблені білим мармуром, пілони оздоблені світло-рожевим мармуром «уфалєй», підлога викладена сіро-рожевим гранітом. Світильники розміщені в кесонах склепіння центрального залу. Художнє оздоблення «Павелецької» присвячено історії збройних сил СРСР. Центральний зал станції прикрашений бронзовими медальйонами і ліпним орнаментом. На одній зі стін наземного вестибуля розташоване мармурове панно.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]