Павличко Дмитро Васильович

Павличко Дмитро Васильович
Дмитро Павличко
При народженні:	Павличко Дмитро Васильович
Дата народження:	28 вересня 1929
Місце народження:	Стопчатів, Івано-Франківська область
Національність:	Українець
Громадянство:	СРСР  Україна
Мова творів:	Українська мова
Рід діяльності:	Поет
Роки активності:	з 1953 року
Нагороди:

Дмитро́ Васи́льович Павли́чко (*28 вересня 1929, Стопчатів Івано-Франківщині) — український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч.

Біографія

Народився у селянській родині. Початкову освіту здобув у польській школі в с. Яблунів, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в радянській десятирічці.

Від осені 1945 p. по літо 1946 р. був ув'язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у належності до УПА. 1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету. Завідував відділом поезії редакції журналу «Жовтень» (нині — «Дзвін»), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. У 1971—1978 pp. Д. Павличко редагував журнал «Всесвіт». Перша збірка поезій «Любов і ненависть» з'явилася у 1953 р. Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля» (1955), «Чорна нитка» (1958),«Правда кличе» (1958), — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів. У 1968 р. вийшла збірка «Гранослов», згодом «Сонети подільської осені»(1973), «Таємниця твого обличчя» (1974, «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі» (1986), «Покаянні псалми» (1994). Д. Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет» (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках «Магістралями слова» (1978), «Над глибинами» (1984), «Біля мужнього слова» (1988). Д. Павличко — один з організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.

Дм.Павличко на святі 500-ліття Запорозького козацтва. С. Капулівка, 1990 р.

З 21 жовтня 2005 року — народний депутат України (фракція Української Народної Партії). На IV Всесвітньому Форумі Українців, що відбувся в Києві 18-20 серпня 2006 р., Павличка Дмитра Васильовича було обрано Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради.

Твори

«Сонети» Дмитра Павличка, 2004

• Любов і ненависть, 1953.
• Моя земля, 1953.
• Чорна нитка, 1958.
• Правда кличе, 1958.
• Гранослов, 1968.
• Сонети подільської осені, 1973.
• Таємниця твого обличчя, 1974, 1979.
• Магістралями слова, літературна критика, 1978.
• Світовий сонет, переклади, 1983.
• Над глибинами, літературна критика, 1984.
• Спіраль, 1984.
• Поеми й притчі, 1986.
• Біля мужнього слова, літературна критика, 1988.
• Покаянні псалми, 1994.
• Антологія словацької поезії ХХ століття, 1997.
• Золоте ябко, 1998.
• Сонети В.Шекспіра, 1998.
• 50 польських поетів, 2000.
• Поезії Хосе Марті, 2001.
• Наперсток, 2002.
• Рубаї, 2003
• Сонети (оригінальні твори й переклади), 2004.
• Не зрадь, 2005.
• Три строфи, 2007.
• Аутодафе, 2008.
• Мала антологія хорватської поезії, 2008.
• Потоп. 2010.
• Золоторогий олень. Поема. 2011.
• Най поховають мене на цьому полі. Новела. 2011.

Павличко — перекладач

Дмитро Павличко — один з найвизначніших українських перекладачів. Перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов'янських мов.

Завдяки зусиллям Павличка вперше українською мовою з'явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (вид. «Дніпро» 1986 р.).

Український читач познайомився з Шарлем Бодлером, Гвєздославом, Луїсом де Камоенсом та багатьма іншими іменами світової літератури. Своїми перекладами Павличко запропонував нове прочитання творів Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Гарсіа Лорки, Хосе Марті, Сесара Вальєхо, Рубена Даріо, Йогана Вольфганга Ґете, Генріха Гайне, Райнер Марія Рільке, Генріка Ібсена, Леопольда Стаффа, Ярослава Івашкевича, П'єра Ронсара, Жозе-Марія де Ередіа, Вітезслава Незвала та багатьох інших.

Видання перекладів див. у списку творів згори

Павличко — літературний критик

Дмитро Павличко має великий доробок і як літературний критик. Найповнішим виданням літературно-критичних праць Павличка є двотомник «Літературознавство. Критика», виданий видавництвом «Основи» у 2007 році. В першому томі представлено літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи автора з проблем української літератури. Тут опубліковано також матеріали про окремі персоналії та літературні явища чи події здебільшого за хронологічним принципом. В другому томі представлено літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи автора з проблем світової літератури. Часто ці праці були написані паралельно до прекладацьких проектів Павличка й слугують коментарем і доповненням до його перекладацького доробку.

• Літературознавство. Критика. Українська література том 1. — Київ: Основи, 2007 — 566 с.
• Літературознавство. Критика. Світова література том 2. — Київ: Основи, 2007 — 465 с.

Павличко — дипломат

З жовтня 1995 до травня 1998 року Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці.

Павличко був також Послом України в Республіці Польща в період з весни 1999 року по лютий 2002 року. Завдяки його клопотанню в центрі Варшави за півкілометра від знаменитих Варшавських Лазенок в березні 2002 року було споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку.

Дм. Павличко, 2009 р.

Павличко - громадський діяч

Дм. Павличко - перший голова Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка (1989), голова УВКР (Українська Всесвітня Координаційна Рада) - з 2006 р.

Разом з В. Яворівським та І. Драчем брав участь у переслідуваннях В. Стуса, В. Чорновола, братів Гориней, тощо[1] за часів СРСР

Державні нагороди

• звання Герой України з врученням ордена Держави (2004) — за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність
• орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2009), V ст. (1999)
• орден «За заслуги» III ст. (1997)

Посилання

• Твори Д.Павличка у Бібліотеці Української Поезії
• Вісімдесятирічний ювілей

Джерела

• Неділько Всеволод. Українське слово. — Т. 1. — К., 1994.
• Дмитро Павличко — гість Донбасу (ексклюзивне інтерв'ю для журналу «Схід») // Схід, № 3(61), 2004. — С. 3-4.