Павлов Іван Хомович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павлов Іван Хомович
Pavlov I F.jpg
Народився 25 червня 1922(1922-06-25)
с. Борис-Романівка
Помер 12 жовтня 1950(1950-10-12) (28 років)
Країна СРСР СРСР
Приналежність Радянська армія Радянська армія
Вид ЗС ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Штурмова авіація
Роки служби 19401950
Звання Майор авіації Майор авіації
Формування 6-й гвардійський штурмовий авіаційний полк
Війни/битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського
Орден Вітчизняної війни I ступеня

Па́влов Іва́н Хо́мович (* 25 червня 1922 — 12 жовтня 1950) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), в роки німецько-радянської війни командир авіаційної ескадрильї 6-го гвардійського штурмового авіаційного полку (3-а повітряна армія, 1-й Прибалтійський фронт).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 25 червня 1922 року в селі Борис-Романівка Оренбурзької губернії (тепер селище Костанайського району Костанайської області Казахстану) в селянській родині. Росіянин.

У 1931-1932 роках мешкав на станції Теренсай (тепер селище Адамівського району Оренбурзької області). У 1932 році переїхав до міста Магнітогорськ Челябінської області. Закінчив 7 класів школи та 3 курси Магнітогорського індустріального технікуму. Навчався в Магнітогорському аероклубі.

До лав РСЧА призваний в грудні 1940 року. У 1942 році закінчив Чкаловську військову авіаційну школу льотчиків (м. Оренбург).

Учасник Німецько-радянської війни з червня 1942 року. Займав посади льотчика, командира авіаційної ланки, заступника командира ескадрильї, командира ескадрильї, штурмана 6-го гвардійського штурмового авіаційного полку 335-ї штурмової авіаційної дивізії 3-ї повітряної армії. Воював на Калінінському та 1-у Прибалтійському фронтах. Брав участь у Ржевсько-Сичовській, Великолукській, Смоленській операціях, звільненні Білорусі та Прибалтики, ліквідації Земландського угруповання ворога.

Всього за роки війни на штурмовику Іл-2 здійснив 237 бойових вильотів на розвідку та штурмовку ворожих військ, його екіпаж збив винищувача Ме-109. Був контужений.

У 1949 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Призначений командиром 947-го штурмового авіаційного полку (Прикарпатський ВО).

12 жовтня 1950 року загинув в авіаційній катастрофі. Похований в місті Костанай.

Нагороди[ред.ред. код]

За мужність і героїзм, виявлені при виконанні 127 бойових вильотів, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1944 року гвардії старшому лейтенанту Павлову Івану Хомовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2844).

За мужність і героїзм, виявлені в боях, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року гвардії капітан Павлов Іван Хомович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 4178).

Також нагороджений двома орденами Леніна (04.02.1944; 02.08.1944), двома орденами Червоного Прапора (26.08.1942; 02.06.1943), орденами Олександра Невського (07.10.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (04.12.1942) та медалями.

Пам'ять[ред.ред. код]

В місті Костанай встановлено бронзове погруддя Героя. Його ім'ям названо одну з вулиць міста.

Посилання[ред.ред. код]