Павлоград
Павлогра́д — місто обласного значення Дніпропетровської області, центр Павлоградського району, центр вугільного басейну Західний Донбас.
Зміст |
Географія [ред.]
Павлоград розташований між Запоріжжям, Дніпропетровськом, Донецьком і Харковом на відстані від 78 до 200 км. Місто розташоване в межиріччі річок Самара та Вовча, на заплавних терасах р. Самара та її приток, відноситься до північно-східного схилу Українського кристалічного масиву та простягається вздовж південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. З півдня на північ територію міста перетинає річка Вовча (упродовж 2,85 км), а річка Самара є її природним кордоном з північного сходу. Територією міста протікають також річка Гніздка (3,9 км.) і річка Кочерга (2,9 км.).
Ґрунти [ред.]
Ґрунти міста і його околиць — чорноземи звичайні, лучно-чорноземні, чорноземи солонцюваті, лучно-солонцюваті і лучно-болотні.
Чорноземи звичайні — головна генетична група ґрунтів у приміській зоні. Вони забезпечені живильними речовинами, містять 4,5-4,9 % гумусу і поширені на вододілах.
Лучно-чорноземні ґрунти характеризуються високими показниками запасів гумусу (5,9 %) і поширені на заплавних терасах рік.
Лучно-солонцюваті ґрунти поширені на заплаві рік. Кількість солей в них 0,3-0,5 %, глибина залягання — 10-60 см. Агрономічна цінність лугових солонцюватих ґрунтів дуже низька.
Ґрунти приміської зони за умови штучного поливу придатні для вирощування усіх видів зелених насаджень, характерних для степової зони України.
Клімат [ред.]
Атлантико-континентальний, не досить вологий, характеризується жарким літом, з відлигами, малосніжний. Середня температура повітря за рік: 4,4°С. Число засушливих днів: 80 (квітень-жовтень). Пріоритетним напрямком вітру є: теплий період — західний — 18 % днів, холодний період — східний — 23 % днів.
- Середня температура повітря за рік: +4,4 °C.
- Абсолютний мінімум: −34 °C.
- Абсолютний максимум: +39 °C.
Історія [ред.]
В 1660 році Кошем Запорізьким на території сучасного Павлограда був зроблений перевіз через річку Вовчу. Саме тут проходив таємний козацький шлях на Кальміус і Кагальник.
На початку 1770 року відставний запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимівник, від якого пішли Матвіївські хутори, а далі слобода Матвіївка. Хижняк розпланував розташування слободи, виділив місце для церкви з дзвіницею, школою та шпиталем, призначив вулиці та місця для побудови будинків слобожан і запросив сімейний та осідлий народ селитися в слободі та влаштовуватись будинками і садибами.
Невдовзі зимівнику було надано ранг державної військової слободи, яка одержала назву Луганська. Матвія Хижняка було призначено осадчим слободи та земським наглядачем. У 1784 році іменним указом Катерини II «Розпорядження по налагодженню Катеринославського намісництва» слобода Луганська була перейменована у повітове місто Павлоград, яке увійшло до складу Катеринославського намісництва.[2]
За іншою версією історія міста починається з окопа, коли в 1779 році, у трикутнику між річками Гніздкою, Вовчою та Кочергою поблизу слободи Луганської був споруджений окоп (шанець). Цим окопом та вищезгаданими річками утворилась загороджена місцевість (град)[Джерело?], яка і була названа Павлоградом.
У 1784 році Павлоград отримав статус міста і став центром Катеринославського намісництва. Першими поселенцями міста були запорожці Самарської та Кальміуської паланок, а також демобілізовані військові які займалися скотарством і рільництвом. Розквіт натурального господарства прийшовся на XIX ст. Наприкінці XIX ст. Павлоград став відомим центром торгівлі зерном та борошном. Розвиток торгівлі обумовив заснування міського банку, створення акціонерного товариства борошномельної та круп'яної промисловості. Під кінець XIX ст. до діючих салотопних та шкірзаводів, тютюнової фабрики, олійниць у місті додалися парові млини, ситценабивна фабрика, олійний та ливарний заводи; розширялися борошномельне, пивоварне виробництва. Росла мережа освіти — у 1897 році в місті діяло 12 навчальних закладів.
Під час Німецько-радянської війни в окупованому місті містився підпільний обком КПБ/У/ на чолі з М. Сташковим.
У 50-ті роки почалося будівництво шахт. Розвідані запаси вугілля дали підставу вважати м. Павлоград центром Західного Донбасу. Побудовано 11 шахт, Центральна збагачувальна фабрика.
Протягом післявоєнних десятиліть складалася машинобудівна промисловість: заводи «Хіммаш», «Литмаш», «Сільмаш», будівельні: завод «Павлоградзалізобетон», «Будбаза», завод стінових матеріалів, силікатний завод, завод мобільних будівель, трест «Павлограджитлобуд».
Успішно працювала швацька фабрика, завод продтоварів, 2 хлібозаводи, меблева фабрика, шкірзавод, що згодом переріс у взуттєву фабрику.
Символи міста [ред.]
Герб і прапор [ред.]
Сучасний герб та прапор Павлограда затверджені в 2007 році.
Населення [ред.]
Населення міста становить 113,5 тис. мешканців. Ще з часів Радянського Союзу підприємства міста Павлограда спеціалізувалися на випуску високотехнологічної продукції для військової промисловості. Рівень спеціалістів, які працювали на цих підприємствах, залишається дуже високим. В місті 35 % населення мають вищу освіту.
Таблиця зміни чисельності населення [ред.]
Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.
| 1897* | 1907 | 1926* | 1939* | 1959* | 1970* | 1979* |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 18 400 | 18 500 | 18 000 | 40 000 | 45 827 | 80 227 | 107 267 |
| 1989* | 2001* | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 |
| 131 414 | 118 816 | 111 679 | 111 146 | 111 151 | 111 069 | 110 644 |
Національний склад [ред.]
Напередодні розпаду СРСР етнічна структура населення міста відзначалася великою, порівняно з іншими містами Дніпропетровської області, часткою осіб, що вважали себе росіянами.
Уся людність — 100 %, у тому числі:
- українці 63,3 %,
- росіяни 32,9 %,
- білоруси 1,0 %,
- татари 0,4 %,
- євреї 0,4 %,
- цигани 0,4 %,
- молдовани 0,2 %,
- інші національності 1,3 %.
За час між Всесоюзним переписом населення 1989 р. та загальним переписом людності України 2001 р. питома вага осіб, що вважають себе росіянами у Павлограді суттєво зменшилася, а частка тих, що вважають себе українцями суттєво зросла до 3/4 (близько 75 %).
Така тенденція характерна для міст України і в період 2001–2012 років.
Економіка [ред.]
Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) по місту Павлоград за січень-грудень 2010 року склав 5535 млн.грн.(з урахуванням всіх шахт ВАТ «Павлоградвугілля»). Питома вага міста Павлограда в області по реалізації промислової продукції становить 3,9 % .
В місті працюють підприємства вугледобувної промисловості ВАТ «Павлоградвугілля». В загальному обсязі реалізації по місту продукція вугільної галузі становить 82 %.
У 2007 році по м. Павлоград обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах підприємств склав 3221,8 млн грн. (з урахуванням всіх шахт ВАТ «Павлоградвугілля»). За 2007 рік ВАТ «Павлоградвугілля» видано на гора 12361,4 тис. тонн вугілля, або 101,1 % до 2006 року. Достроково виконали річне завдання шахти ім. Героїв космосу (28 листопада) та шахта «Благодатна» (20 грудня).
Загальний обсяг промислового виробництва по місту Павлоград (у порівняних цінах) склав 642,3 млн грн., або 110,7 % до минулорічного показника. Позитивна динаміка в 2007 році найбільшою мірою підтримувалася зростанням виробництва в обробній промисловості, а саме: у хімічній промисловості (на 8,5 %), машинобудуванні (на 17,9 %), виробництві інших неметалевих виробів (на 55,5 %), інших промислових виробництвах (на 39,2 %), поліграфічній промисловості (на 30,5 %), оброблення деревини (на 28,8 %), харчовій промисловості (на 11,3 %).
Збільшився обсяг виробництва промислової продукції до попереднього року (в порівняних цінах) на ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» (108,4 %), ВАТ «Павлоградхіммаш» (150,5 %), ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» (195,2 %), ТОВ «Павлоградспецмаш» (114,3 %), ТОВ «Меблевий комбінат» (139,2 %), ВАТ «Павлограджилстрой» (167,0 %), ТОВ "Фабрика дверей «Будмайстер» (128,8 %), ТОВ «Фабрика будівельних сумішей «Будмайстер» (148,5 %), ТОВ «Молочний дім» (112,9 %), СП ЗАТ «Софрахім» (103,7 %).
У 2007 році за рахунок усіх джерел фінансування очікується освоєння капітальних вкладень в обсязі 196 млн грн. На будівництво та реконструкцію об'єктів комунального та соціального призначення міста спрямовано 8,6 млн грн. бюджетних коштів (163 % до 2006 року).
Промисловість [ред.]
У місті працюють підприємства вуглевидобувної промисловості. Серед них — ВАТ шахта «Павлоградьска», ВАТ шахта ім. Героїв космосу, ВАТ шахта «Благодатна». Розвинено машинобудування.
У складі машинобудівних підприємств [ред.]
- ВАТ «Павлоградхіммаш» (виробництво хімічного встаткування);
- ВАТ «Палмаш» (виробництво технологічного оснащення для ливарного виробництва й оснащення для гірничо-шахтного комплексу);
- ВАТ завод «Спецмаш» (виготовлення будівельних лісів);
- ВАТ «Станкозавод» (виготовлення металорізальних верстатів і гірничо-шахтного встаткування).
Хімічна промисловість [ред.]
Павлоградський хімічний завод (виробництво хімічних, вибухових речовин, товарів побутової хімії);
Харчова промисловість [ред.]
- ЗАТ «Павлоградхліб» (виробництво хлібо-булочних, кондитерських і макаронних виробів);
- ВАТ «Молкомбінат» (виробництво суцільномолочної продукції).
Легка промисловість [ред.]
ТОВ «Павлоградська швейна фабрика» (виробництво швейних виробів);
Видавнича промисловість [ред.]
Павлоградська міська друкарня (виробництво поліграфічної продукції).
Інвестиційна привабливість міста [ред.]
Місто розташоване на перехресті автомобільних та залізничних ліній міжнародного значення, що дає можливість розглядати місто як потужний транспортний термінал, який забезпечує функціонування зв'язків «Постачальник — Виробник — Споживач» в різних комбінаціях.
Родючі чорноземи та сприятливі кліматичні умови забезпечують стабільні високі врожаї сільськогосподарських культур. Розвідані запаси кам'яного вугілля становлять 1163714 тис.т., германію — 8706 т., газу-метану — 62 млрд.куб.м., з них більш 9 млрд.куб.м. у вільному стані, рутилу — 756 тис.т., ільменіту — 2160 тис.т., циркону — 540 тис.т. На території району знаходиться велика кількість родовищ будматеріалів (каоліни, пісковики, суглинки, піски для бетону, кладочних та штукатурних розчинів, силікатної цегли). Серед підземних вод розвідані мінеральні води, типу «Миргородська» і «Мінська», перспективні для використання в курортній практиці шляхом внутрішнього і зовнішнього застосування.
За часів Радянського Союзу ефективно працювали великі підприємства, які виконували оборонні замовлення. «Павлоградський механічний завод» виготовляв міжконтинентальні балістичні ракети та іншу космічну техніку різноманітного призначення. «Павлоградський хімічний завод» виготовляв та заправляв сумішним твердим паливом двигуни ракет всіх класів, починаючи від «Стрелы» (аналога американського «Стінгера») до ракетних балістичних комплексів. «Павлоградський завод технологічного обладнання та спеціальних верстатів» випускав нестандартне обладнання та спеціальні верстати для ракетно-космічного комплексу, в тому числі і металооброблюючі верстати підвищеної точності з числовим програмним керуванням.
Часи змінилися. Підприємства залишилися без державних замовлень. Унікальні технології, талановиті конструктори та інженери, «золоті» робочі руки чекають на ділові пропозиції.
В умовах сучасного стану економіки пріоритетними напрямками інвестування залишилися промислові види економічної діяльності та розвиток інфраструктури міста.
Екологія [ред.]
Добове виробництво паливних брикетів на З (проект) для м. Павлограда становило 27,3 т. і могло бути збільшене в міру необхідності. Проектом було передбачене створення ТЕС потужністю від 3 Мвт, а електроенергію планувалося використати на власні потреби й для забезпечення міського електротранспорту, проект якого був у стадії розробки, а самі тролейбуси планувалося випускати на Павлоградському заводі ПЗТО.
Верховна Рада України в умовах фінансово-економічної кризи звернулася до конгресу США із проханням відновити фінансування проекту утилізації ракетного палива на Павлоградському хімічному заводі. В обігу депутати нагадують, що в 1993 році між Україною й США була укладена угода про надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї. Однак в 2003-му американська сторона в однобічному порядку заявила про припинення фінансового забезпечення подальшого процесу створення ОЛП.
«За цей час ситуація зі зберіганням неутилізованого ракетного палива, що є другим за рівнем небезпеки компонентом після ядерної вибухівки, поступово придбала вкрай незадовільний стан і перетворилася в погрозу з непередбаченими наслідками як екологічного, так і техногенного характеру», — говориться в обігу. Верховна Рада просить конгрес США "вирішити питання фінансування в обсягах, які дозволять забезпечити якнайшвидше завершення утилізації ракетного палива й виконання всього комплексу заходів, спрямованих на ліквідацію ядерної зброї в Україні.
Про небезпеку, що виходить від утилізації ракетного палива, попереджає й голова Верховної Ради Володимир Литвин. Спікер заявив, що в Павлограді не повинна трапитися друга Чорнобильська катастрофа, і призвав вжити негайних заходів для виправлення ситуації. При цьому він відзначив, що для утилізації ракетного палива необхідно виділити 40 мільйонів, що тепер украй складно зробити через спад економіки й темпів промислового виробництва. І одним зі шляхів рішення проблеми Володимир Литвин уважає звертання до міжнародного співтовариства. Україна, відзначив він, повністю виконала свої зобов'язання щодо ліквідації ядерної зброї. «Досить паперів, декларацій, потрібні конкретні рішення, потрібна позиція парламенту, що повинен опиратися на настрої й потреби людей, — сказав спікер. — Паливо для одного двигуна ракети, якщо, не дай Боже, воно вибухне, — це Хіросіма. А там лежить п'ять тисяч тонн».
Соціальна сфера [ред.]
Освіта і наука [ред.]
-
Середня школа №1
-
Павлоградська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів №1
-
Західно-Донбаський професійний ліцей
Система освіти міста складається:
- з філіалу Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП),
- Західнодонбаського приватного інституту економіки та управління (ЗПІЕУ),
- Павлоградського медичного училища,
- Західно-Донбаського професійно-технічного ліцею,
- технікуму Національної гірничої академії України,
- 25 загальноосвітніх навчально-виховних закладів (в тому числі ЗОШі № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, міський ліцей (колишня середня школа № 10), 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, Павлоградська загальноосвітня школа-інтернат.
- 20 дошкільних установ,
- позашкільних установ: Палацу творчості дітей та юнацтва, станції юних натуралістів, станції юних техніків.
Культура та спорт [ред.]
Для культурних потреб мешканців міста працюють: народний театр ім. Б. Захави (молодіжний самодіяльній театр-студія), державний історико-краєзнавчий музей, музей поетеси Ганни Світличної (уродженки міста), 2 міські бібліотеки та 7 філій, музична і 2 школи естетичного виховання. У місті знаходяться 27 пам'ятників архітектури — це, переважно, будинки в стилі модерн. Також є храм Нерукотворного Образа (1982 рік), Успенська церква (1986 рік), костьол (90-ті роки XIX ст.).
У місті 4 стадіони, 2 плавальних басейни, 41 спортивний зал, водноспортивна база, 14 фізкультурно-оздоровчих центрів, дитячо-юнацька спортивна школа.
Заклади культури [ред.]
- Комунальна бюджетна установа «Міський культурно-дозвільницький центр»
- БК ім. Кірова — 51400, м. Павлоград, вул. К.Маркса, 49, тел. 4-22-64
- БК ім. Гагаріна — 51400, м. Павлоград, вул. Полтавська, 96, тел. 6-05-90
- ПК Шахтобудівників — 51400, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 77-б, тел. 9-63-69
- БК «Ровесник» — 51400, м. Павлоград, вул. Заводська, 20, тел. 49-2-18
- Комунальний заклад «Павлоградський історико-краєзнавчий музей»
- Музей-квартира Г. П. Світличної
- Комунальний заклад «Павлоградська міська централізована бібліотечна система»
- Комунальний заклад "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Дитяча музична школа № 1, 2, 3»
- Театр ім. Б. Є. Захави
Спортивні заклади міста [ред.]
- Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр»
Спортивні секції: Бокс, атлетизм, художня гімнастика, тайладський бокс, спортивно-бальні танці, шейпінг, баскетбол.
- Фізкультурно-спортивний комплекс ім. В. М. Шкуренко
Спортивні секції: Спортивна гімнастика (юнаки), футбол, тайланський бокс, спорт з собаками, інваспорт.
- Водно-спортивна база «Посейдон»
Спортивні секції: водний туризм, гірський туризм, пішохідний туризм, інваспорт.
- Дитячо-юнацька спортивна школа
Спортивні секції: спортивна гімнастика (дівчата), волейбол.
- Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Шкіряна рукавичка»
Спортивні секції: кікбоксинг, бокс, тайландський бокс.
- Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Юність»
Спортивні секції: легка атлетика, дзюдо, футбол, художня гімнастика, важка атлетика.
Досягнення в культурі й спорті [ред.]
В місті працює Літературна студія ім. М. Шутя, що випускає свої збірники віршів (Андрій Коцюбинський, Григорій Шиян і Георгій Люлько). Різноманітна палітра народних талантів міста: художники, майстри різьблення по дереву, майстри вишивання. Театр-студія ім. Бориса Захави відсвяткував своє 100-річчя в 1993 році. Режисер театру — заслужений діяч мистецтв України Анатолій Рева. Дитячі і юнацькі колективи, що користуються особливою повагою в місті, країні й за її межами:
- Зразковий ансамбль народного танцю «Юність» (керівник заслужений працівник культури України Кириченко Н. М.)
- Народний колектив театру сучасної хореографії «Лик» (керівник Оксень Л. Ю.)
- Хореографічний центр «Контрасти» (керівник Оксень Л. Ю.)
- Ансамбль бального танцю «Натхнення» (керівник Оксень Л. Ю.)
- Дитячий театр пісні «Карамельки» (керівник Водоп'ян І. А.)
Пріоритетні види спорту: Бойовий Гопак, бокс, кік-боксинг, важка атлетика, спортивна гімнастика, плавання, акробатичний рок-н-рол.
У місті працюють заслужені тренери України: по кік-боксингу Олійник Д. С., по боксу Зубенко А,П., вчаться й тренуються майстер міжнародного класу Дебела Т. — учасник Олімпійських ігор у Сіднеї (легка атлетика), Оглу Руслан (бокс), Крупський І. (важка атлетика), Ярмоленко Ю. (кік-боксинг), Садовніченко А. (кік-боксинг), переможці світового чемпіонату по спортивному рок-н-ролі серед юнаків А. Титова и Є. Брусенцов.
Охорона здоров'я [ред.]
Здоров'ям жителів піклуються медичні установи: 2 міські лікарні, міський пологовий будинок, міжрайонний туберкульозний диспансер, міжрайонний наркологічний диспансер, станція швидкої допомоги.
- КЗ «Павлоградська міська лікарня № 1»
Обслуговує населення — 54 300 чол. Згідно з державною акредитацією 2009 року лікарня має другу категорію, у 2010 році комісією ВООЗ акредитована як «Лікарня доброзичлива до дитини», лабораторії мають найвищу ступень акредитації.
- "Павлоградська міська лікарня № 4 "
Згідно з державною акредитацією 2009 року має вищу категорію, у 2010 році комісією ВООЗ акредитована як «Лікарня доброзичлива до дитини», лабораторії мають найвищу ступень акредитації.
- Спеціалізована медико-санітарна частина № 7
Згідно з державною акредитацією 2008 року має вищу категорію, у 2010 році комісією ВООЗ акредитована як «Лікарня доброзичлива до дитини», лабораторії мають найвищу ступень акредитації.
- Спеціалізована медико-санітарна частина № 15.
Згідно з державною акредитацією має першу категорію, у 2010 році комісією ВООЗ акредитована як «Лікарня доброзичлива до дитини», має акредитовану лабораторію.
- КЗ «Павлоградський пологовий будинок»
Згідно з державною акредитацією 2010 року має вищу категорію. На протязі семи років пологовий будинок носить звання «Лікарні доброзичливої до дитини». Лабораторія має найвищу ступень акредитації.
- КЗ «Павлоградська станція швидкої медичної допомоги»
Обслуговує населення — 77 063 чол. Згідно з державною акредитацією 2009 року має першу категорію.
- КЗ «Павлоградський протитуберкульозний диспансер»
Згідно з державною акредитацією має вищу категорію. Лабораторія має найвищу ступень акредитації.
- КЗ «Павлоградська стоматологічна поліклініка»
- Центр здоров'я.
Згідно з державною акредитацією 2008 року має першу категорію. Центр проводить санітарно-просвітницьку роботу та пропаганду здорового способу життя.
ЗМІ [ред.]
Друковані ЗМІ і видавництва [ред.]
У Павлограді друкується більше 20 різних газет і журналів. Серед суспільно-політичних видань відомі газети «Популярные Ведомости», «Західний Донбас», «ТН-Экспресс», «Вісник Шахтаря», «Бегемот», «Информ Альтернатива», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Спутник телезрителя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Бесплатные объвления», «Деловые люди».
Телебачення [ред.]
За СРСР у Павлограді транслювалися 2 програми телебачення — союзна і республіканська та на область (на останній матеріали передавались українською та російською мовами).
У 1991 році запрацював місцевий телеканал Павлоградське незалежне телебачення.
На сьогодні (кін. 2000-х років) діють 2 павлоградські місцеві телеканали:
Також у місті транслюються наступні телеканали:
Радіо [ред.]
| Радіостанція | Частота | Радіостанція | Частота | Радіостанція | Частота |
|---|---|---|---|---|---|
| Радіо "Europa Plus" | FM 100.9 | Радіо "Hit FM" | FM 103.8 | Радио "Люкс FM" | FM 105.1 |
| Авторадіо-Україна | FM 106.1 | Радіо "Ретро FM" | FM 107.1 | Радіо "Самара" | FM 107.9 |
| Радіо "Шансон" | FM 102.2 |
Міста-побратими [ред.]
Див. також [ред.]
Особистості [ред.]
- Борковський Григорій Максимович (1846–1890) — український драматург;
- Вільнянський Соломон Йосипович (1885–1966) — український вчений-правознавець, директор Харківського юридичного інституту (1948–1950), професор, заслужений діяч науки УРСР.
- Захава Борис Євгенович (1896–1976) — актор, режисер, педагог, театрознавець. Народний артист СРСР (1967);
- Кобалевський Володимир Лукич (* 1892 — † 1941) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук
- Кобза Іван Іванович (1874–1928) — командир полку Дієвої армії УНР.[5];
- Котін Жозеф Якович (1908–1979) — видатний конструктор важких танків і гусеничних машин спеціального призначення;
- Терент'єв Ігор Герасимович (1892–1937) — російський та український поет та режисер.
- Сапожніков Леонід Михайлович (1906–1970) — радянський хімік-технолог;
- Світлична Ганна Павлівна (1939–1995) — українська поетеса;
- Синельников Кирило Дмитрович (1901–1966) — фізик, дійсний член АН УРСР (з 1948);
- Шевченко Анатолій Олександрович (1939) — громадський діяч;
- Нестеренко Василь Ігоревич народний художник Російської Федерації, народився в 1967 році в Павлограді;
- Савченко Григорій Олексійович (1886 — ?) — підполковник Армії УНР.
Джерела [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Чисельність населення на 1 серпня 2012 року
- ↑ http://pavlonews.info/news/categ_2/15980.html
- ↑ http://pavlonews.info/news/categ_2/18421.html
- ↑ http://pavlograd-official.org/news/pavlograd-stal-partnjorom-ispanskogo-goroda-san-sebastyan.html
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 202 с. ISBN 966-8201-26-4
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Павлоград |
- Офіційний сайт Павлоградської міської ради
- Сайт найбільшої газети Західного Донбасу. Найоперативніше і докладно висвітлює всі події регіону
- Павлоград — місто вашого бізнесу
- Павлоградські новини — Візитна картка(рос.)
- Облікова картка на сайті Верховної Ради
- Західнодонбаський приватний інститут економіки і управління
- Павлоградське медичне училище
Додаткові джерела [ред.]
- Павлоград - Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
|
||||||||
|
||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
|||||
