Павло Хреста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Хреста

Павло Хреста (англ. Paul of the Cross, * 3 січня 1694 — 18 жовтня 1775) — італійський священик, містик, католицький святий, засновник Ордену Пасіоністів.

Біографія[ред.ред. код]

Паоло Франческо Даней (Paolo Francesco Danei) народився в багатій родині торговця. У віці 19 років зазнав духовне звернення, прочитавши «Трактат любові до Бога» святого Франциска Сальського.

У 1714 році римський папа Бенедикт XIII закликав добровольців вступати у венеціанську армію, щоб воювати з турками. Павло відправився до Венеції, щоб там вступити на військову службу. Через рік він зрозумів, що військова служба йому не підходить. У цей час він захоплюється кармелітської духовністю. Перебуваючи під впливом священиків з чернечого ордену кармелітів, він приділяє велику увагу свого духовного життя, проводячи наступні п'ять років в постійній молитві і суворої аскези.

У віці 26 років він відчуває духовні бачення: йому є Діва Марія, яка дала йому чорне вбрання з вишитим на ньому білим хрестом і сказала, що він повинен заснувати нову чернечу конгрегацію, члени якої оплакували б Пристрасті Ісуса Христа. Після цих видінь Павло Хреста починає просити місцевого єпископа благословити його заснувати нову чернечу громаду. Він пише Статут для цієї громади, члени якої жили б у бідності та самотності, розмірковуючи про Страсті Господні. Першим його сподвижником в організації нової чернечої громади став його власний брат Іван Баттіста.

7.06.1727 року римський папа Бенедиктом XIII благословив Павла Хреста на духовну діяльність, після чого брати починають проповідувати, мандруючи по всій Італії. Їх старанність і прагнення жити в бідності привернуло до них безліч бажаючих вступити в їхню нову чернечу громаду.

Перший монастир під керівництвом Павла Хреста був заснований в 1737 році на горі Арджентаріо. Через деякий час Павло Хреста був висвячений на священика і отримав право приймати бажаючих у заснований ним монастир. У цей час громада ченців вже налічувала дев'ять осіб. Духовність пассіоністов, згідно з Павлом Хреста, повинна була складатися з двох елементів: суворої аскези і проповіді про Хрест Господній. Ченці ходили селами навкруг, розповідаючи мешканцям про Страсті Ісуса Христа. Також Павло Хреста вів активне листування: збереглося більш ніж дві тисячі його листів, в яких розкривається його духовна, глибоко містична життя.

У 1769 році римський папа затвердив Статут нової чернечої конгрегації, яка стала носити назву пассіоністи (від лат. Passio — страждаю).

Павло Хреста помер 18 жовтня 1775. Незадовго до своєї смерті він також заснував жіночу гілку пассіоністов.

Прославлення[ред.ред. код]

1 жовтня 1852 Римсько-Католицька Церква зарахувала Павла Хреста до лику блаженних. 29 червня 1867 римський папа Пій IX зарахував його до лику святих.

День пам'яті святого Павла Хреста — 28 квітня.

Джерела[ред.ред. код]