Павлуцький Григорій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Портрет роботи Федора Кричевського.

Григорій Григорович Павлуцький (19 січня 1861, м. Київ — 15 березня 1924, Київ) — український історик мистецтва, доктор теорії та історії мистецтв, заслужений ординарний професор Імператорського університету св. Володимира, дійсний статський радник.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1886). Учень Ю. А. Кулаковського з класичної філології. Вивчав класичну мистецьку спадщину у музеях і бібліотеках Берліна і Парижа, де на той час знаходилися найбільші колекції античних творів, слухав лекції у Сорбонні. Прочитавши пробні лекції студентам Київського університету «Про витоки мистецтва у Греції», молодий дослідник отримав звання приват-доцента, а у 1897 році, захистивши докторську дисертацію «Про жанрові сюжети у грецькому мистецтві до епохи еллінізму», був обраний екстраординарним професором щойно заснованої кафедри мистецтвознавства, де працював до самої смерті (ординарним — з 1902 р.).

Фахівець з класичного мистецтва, у кінці XIX ст. він активно включається у вивчення давнього українського церковного зодчества, зокрема дерев'яної народної культової архітектури. Його книга «Давнє дерев'яне церковне зодчество у південно-західному краї Росії» стало першим серйозним дослідженням у цій царині. Григорій Павлуцький займався історією української архітектури, іконописом, ужитковим мистецтвом. На межі XIX — XX ст. виходять його праці : «Про походження форм українського церковного зодчества», «Про походження давньоруського живопису», «Дерев'яне і кам'яне зодчество України», «Найдавніші храми Києва і Чернігова». Непересічну наукову вартість має видана Григорієм Павлуцьким праця «Історія українського орнаменту». Поряд з вивченням українського мистецтва продовжував досліджувати і класичну спадщину Європи. Одна за одною виходять книги Григорія Павлуцького «Давньогрецькі розмальовані вази» (1889), «Фідій» (1890), «Корінфський архітектурний ордер» (1891), «Храм Зевса Олімпійського в Афінах» (1899) та ін. У добу змагань за самостійну і незалежну Україну Григорій Павлуцький брав участь в розробці малого й великого гербів України, малюнків грошових знаків. Був серед тих, хто порушив питання про відкриття Українського державного університету, Української академії мистецтв, заснування Національної картинної галереї.

Педагогічна діяльність[ред.ред. код]

Григорій Григорович Павлуцький уперше ввів до академічного курсу цикли лекцій з історії українського мистецтва та з сучасного українського мистецтва. Г. Павлуцький читав досить повний курс історії західноєвропейського і російського мистецтва. У 1902 р. він переклав і відредагував «Історію мистецтва» французького вченого К. Байє, додавши до неї власні розділи про російське мистецтво XVIII — XIX ст. Тим самим він забезпечив своїх студентів повноцінним навчальним посібником з історії мистецтва. Г. Павлуцький вважав, що історія мистецтва може і повинна викладатися систематично і тільки у повному обсязі. Він вважав за необхідне ввести на факультетах спеціальність «історія мистецтва» для студентів, які бажають ґрунтовно ознайомитися з нею, прослухати спеціальні курси і, більш того, обрати мистецтвознавство своєю професією і присвятити себе науковій діяльності. Професор Павлуцький наголошував, що якщо існує магістерський іспит для істориків мистецтва, то повинна існувати і школа для них. Тим самим він хотів, щоб університет випускав фахівців-мистецтвознавців. Його учнями були видатні українські мистецтвознавці Д. Антонович, С. Гіляров, Ф. Ернст, Д. Щербаківський та інші. Виховання Г. Павлуцьким цілої плеяди учнів визначило розквіт київської школи мистецтвознавства в 1910-1920-х рр.

Праці[ред.ред. код]

  • Cornelii Taciti Dialogus de oratoribus [Корнелія Таціта "Діалог про ораторів"]: К вопросу об авторе "Разговора об ораторах". Разговор об ораторах // Университетские известия. — 1885. — № 3. — С. 1–24; № 4. — С. 25–64; № 5. — С. 65–112; № 6. — С. 113–144; № 8. — С. 145–156
  • Cornelii Taciti Dialogus de oratoribus: К вопросу об авторе "Разговора об ораторах". — К., 1885. — 156 с.
  • О началах искусства в Греции: Пробная лекция, читанная 7 мая 1888 г. для приобретения звания приват-доцента по предмету теории и истории искусств // Университетские известия. — 1888. — № 6. — С. 1–14.
  • Скенография у греков: Пробная лекция, читанная 11 мая 1888 г. для приобретения звания приват-доцента по предмету теории и истории искусств // Университетские известия. — 1888. — № 6. — С. 15–128.
  • Древнегреческие расписные вазы. — К., 1889. — 72 с.: ил.
  • 800-летие со дня освящения церкви Успения Пресвятой Богородицы в Киевской лавре // Киевская старина. — 1889. — № 9. — С. 777–779.
  • Фидий. — К., 1890. — 4, 79 с.: ил.
  • Коринфский архитектурный ордер. — К., 1891. — 199 с.
  • Храм Зевса Олимпийского в Афинах. — К., 1892. — 27 с.: ил.
  • О метопах древнегреческих храмов (Метопы древнегреческих храмов: Исследование в области декоративной скульптуры Вл. Мальмберга. Дерпт, 1892) // Университетские известия. — 1893. — № 9. — С. 512–531.
  • Федотов и Гогарт (П. А. Федотов и его произведения. СПб: Фототип. и автотип. изд. 1893) // Университетские известия. — 1894. — № 6. — С. 213–226.
  • Заметка о названии коринфского архитектурного ордена // Университетские известия. — 1895. — № 4. — С. 1–9.
  • О жанровых сюжетах в греческом искусстве до эпохи эллинизма. — 2-е изд., испр. и доп. — К., 1897. — VII, 308 с.: ил. (Перше видання побачило світ на сторніках "Университетских известий" у 1896–1897 рр.)
  • По поводу рецензии г. Миронова [на книгу про жанрові сюжети] // Университетские известия. — 1897. — № 11. — С. 1–14.
  • О связи искусства с культурой // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1900. — Кн. 14, вып. 2. — С. 83–87.
  • По поводу юбилея: Лекция, читанная 12-го декабря 1899 года в Киевской рисовальной школе [Про Карла Брюллова] // Мир искусства. — 1900. — Т. 4, № 13–24. — С. 1–11, 28–46.
  • Гоголь об искусстве // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1902. — Кн. 16, вып. 1–3. — С. 304–337: ил.
  • Деревянная церковная архитектура Юго-Западного края в XVII и XVIII вв. // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1904. — Кн. 18, вып. 1. — С. 21–23.
  • О деревянных резных изображениях путтов в южнорусских церквах XVII–XVIII вв. // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1904. — Кн. 18, вып. 2. — С. 39–40.
  • Наиболее ранние свидетельства литературных памятников о построении деревянных церквей малорусского типа // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1904. — Кн. 18, вып. 2. — С. 40–41.
  • Древности Украины. Вып. 1: Деревянные и каменные храмы. — К., 1905. — 6, III, 124 с.: 9 л. вкл.
  • Изображение храма в древнейших южнорусских миниатюрах // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1906. — Кн. 19, вып. 2. — С. 4–5.
  • Старинные деревянные синагоги в Юго-Западном крае // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1906. — Кн. 19, вып. 2. — С. 39–41.
  • Памятники каменной церковной архитектуры стиля empire в Полтавской губернии // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. — К., 1906. — Кн. 19, вып. 4. — С. 94–97.
  • В. Антонович як археолог // Записки Українського наукового товариства. — 1907. — 12 березня. — 8 с.
  • Курс истории средневекового искусства: Лекции. — К., 1908–1912. — 84 с.
  • О пользе искусства и истории искусств // Искусство и печатное дело. — 1909. — № 11/12. — С. 5–9.
  • Древнейшее каменное зодчество // Грабарь И. История русского искусства: Архитектура. Т. 1. История архитектуры: Допетровская эпоха. — М., 1909. — С. 143–162; 303–330.
  • Орнамент Пересопницкого Евангелия // Искусство. Живопись. Графика. Художественная печать. — 1909. — № 2. — С. 83–92.
  • Барокко Украины // Грабарь И. История русского искусства: Архитектура. Т. 2. История архитектуры: Допетровская эпоха (Москва и Украина). — М., 1910. — С. 337–360; 377–416.
  • История искусства Возрождения: Лекции, читанные на ВЖК в Киеве. — К., 1910. — 14 с.
  • История искусств: Античность. — 2-е изд. — К., 1910. — 106 с.
  • Киевские храмы домонгольского периода и их отношение к византийскому зодчеству // Труды XIV Археологического съезда в Чернигове (1908 г.). — М., 1911. — Т. 2. — С. 29–35.
  • О церковных постройках в стиле Empire в Полтавской губернии // Труды XIV Археологического съезда в Чернигове (1908 г.). — М., 1911. — Т. 2. — С. 36–46.
  • О происхождении форм украинского деревянного церковного зодчества // Труды XIV Археологического съезда в Чернигове (1908 г.). — М., 1911. — Т. 2. — С. 47–58.
  • О мозаиках мечети Кахриэ-Джами в Константинополе. — К., 1911. — 11 с.: ил.: 8 л. табл.
  • Мраморная поэма скорби [Про Мікеланджело] // Serta Borysthenica: Сб. в честь засл. орд. проф. Императ. ун-та св. Владимира Юлиана Андреевича Кулаковского. — К., 1911. — С. 359–368.
  • Леонардо да Винчи, автор Джоконды // Искусство. Живопись. Графика. Художественная печать. — 1911. — № 10. — С. 433.
  • Творчество Растрелли в области церковного зодчества // Искусство. Живопись. Графика. Художественная печать. — 1912. — № 1/2. — С. 15–29: ил.
  • К вопросу о взаимном влиянии византийского и итальянского искусства: Богоматерь в византийском и русском искусстве и мадонна Ренессанса // Искусство. Живопись. Графика. Художественная печать. — 1912. — № 5/6. — С. 208–220.
  • Проект закона об охране древних памятников в России: Доклад, прочитанный в Общем собрании членов Киевского общества охраны памятников старинцы и искусства, 27 декабря 1911 года // Военно-исторический вестник при Киевском отделе Императорского Русского военно-исторического общества. — К., 1912. — Кн. 1. — С. 115–129.
  • Новое направление в живописи: Кубизм и неофутуризм // Искусство в Южной России. — 1913. — № 9/10. — С. 447–450.
  • О происхождении и развитии византийского искусства: Актовая речь, произнесенная проф. Г. Г. Павлуцким в Университете св. Владимира 26 января 1914 г. // Торжественный акт Императорского университета св. Владимира 26 января 1914 г. — К., 1914. — С. 3–15.
  • О происхождении древнерусской иконописи // Университетские известия. — 1914. — № 6. — С. 1–14: ил.
  • Источники художественного творчества А. А. Иванова // Искусство в Южной России. — 1914. — № 7/12. — С. 1–9.
  • Історія українського орнаменту / Передмова Миколи Макаренка.  — К., 1927.  — 27 с.: ил.
  • Із пояснювальної записки до Комісії для вироблення законопроекту про організацію історично-філологічного відділу Української академії наук // Історія Академії наук України. 1918–1921: Документи і матеріали. — К., 1993. — С. 116–126.

Джерела[ред.ред. код]

  • Український радянський енциклопедичний словник: У 3-х т.  — К., 1967. — Т.2.  — С. 718.
  • Прахов А. В. Отзыв о сочинии г. Г. Павлуцкого, представленном в историко-филологический факультет Университета св. Владимира для получения степени магистра истории и теории искусства, под заглавием «Коринфский архитектурный орден». Киев, 1891 // Университетские известия. — 1893. — № 4. — С. 1–36.
  • Сонни А. И. Отзыв о сочинении магистранта Г. Павлуцкого "Коринфский архитектурный орден" // Университетские известия. — 1893. — № 4. — 37–43.
  • Бубнов Н. М. О книге Гр. Павлуцкого "Коринфский архитектурный орден", 1891 // Университетские известия. — 1893. — № 4. — С. 44–49.
  • Миронов А. М. Гр. Павлуцкий. О жанровых сюжетах в греческом искусстве до эпохи эллинизма. Киев, 1897. // Журнал Министерства народного просвещения. — 1897. — Ч. 312. — Июль. — С. 392–409.
  • Новицький О. П. Проф. Гр. Павлуцький // Україна. — 1924. — Кн. 1/2. — С. 203–205.
  • Грушевський Ол. С. Проф. Гр. Павлуцький // Україна. — 1924. — Кн. 1/2. — С. 206–208.
  • Эрнст Ф. Л. Ушедшие: Григорий Григорьевич Павлуцкий // Среди коллекционеров. — 1924. — № 5/6.
  • В. Туркевич. Історик мистецтв // Історичний календар 1999. — К., 1998. — С. 93-94.
  • Удріс І. Григорій Павлуцький: Діяльність і спадщина // Образотворче мистецтво. — 1991. — № 1. — С. 16–19.
  • Материалы к биографии Г. Г. Павлуцкого / Сост. А. А. Пучков // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. НДІТІАМ. — К., 1998. — Вип. 2. — С. 168–179.
  • Сторчай О. В. Григорій Павлуцький про постановку викладання історії мистецтв в Київському університеті св. Володимира // Мистецтвознавство України: Зб. наук. пр. — К., 2000. — Вип. 5. — С. 341–347.
  • Пучков А. А. О живописи в театральном пространстве древней Греции: К лекции Г. Г. Павлуцкого «Скенография у греков» // Теорія та історія архітектури і містобудування: Зб. наук. пр. НДІТІАМ. — К., 2002. — Вип. 5. — С. 374–386.
  • Сторчай О. В. З історії мистецтвознавчої та викладацької діяльності Григорія Павлуцького // Студії мистецтвознавчі. — К., 2004. — Вип. 4. — С. 58–71.
  • Сторчай О. В. Становлення й розвиток мистецької освіти у Київському університеті (1834–1924 рр.): Автореф. дис. … канд. мистецтвознавства. — К., 2010. — С. 10–12.
  • Афанасьєв В. А. Дослідник українського мистецтва Григорій Павлуцький // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 4. — С. 13–22.
  • Пучков А. А. Юлиан Кулаковский и его время: Из истории антиковедения и византинистики в России. — Изд. 2-е, перераб., испр. и доп. — СПб., 2004. — С. 149, 150, 186, 187, 242, 244, 277, 290, 404, 418, 440.
  • Жарков Є. І. Послужний список професора Г. Павлуцького як джерело до вивчення біографії вченого // Шевченківська весна: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. — К., 2007. — Вип. 5, ч. 2: Історія. — С. 155–160.
  • Пучков А. А. Адольф Сонни, киевлянин: Из истории классической филологии в Императорском университете св. Владимира. — К., 2011.

Посилання[ред.ред. код]