Павліченко Людмила Михайлівна
| Павличенко Людмила Михайлівна | ||||
| Народився | 12 липня 1916 Біла Церква |
|||
| Помер | 10 жовтня 1974 (58 років) Москва |
|||
| Країна | ||||
| Звання | лейтенант | |||
| Війни/битви | Вели́ка Вітчизня́на війна́ | |||
| Нагороди |
|
|||
Людми́ла Миха́йлівна Павличе́нко (12 липня 1916, Біла Церква — 10 жовтня 1974, Москва) — радянський снайпер під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу, Орден Леніна. Загалом на її бойовому рахунку значиться 310 убитих нацистів.
Зміст |
Біографія[ред.]
Народилася в місті Біла Церква 12 липня 1916. До 14 років навчалася в школі № 3, потім сім'я переїхала до Києва. Після закінчення дев'ятого класу Людмила працювала шліфувальницею на заводі «Арсенал» й одночасно вчилася в десятому класі, здобувши середню освіту. 1937 року вступила на історичний факультет Київського університету. Студенткою займалася планерним і стрілецьким видами спорту. Успішно захистила дисертацію про Богдана Хмельницького.[1] Німецько-радянська війна застала Людмилу в Одесі на дипломній практиці. З перших же днів війни Людмила Павличенко добровольцем йде на фронт.
Лейтенант Павличенко воювала в стрілецькій Чапаєвській дивізії. Брала участь у боях у Молдавії, в обороні Одеси та Севастополя. До липня 1942 року на рахунку Л. М. Павличенко було вже 309 німецьких солдатів та офіцерів (у тому числі 36 снайперів супротивника)[2]. Крім того, за період боїв Л. М. змогла навчити велику кількість снайперів.
У червні 1942 року Людмила була поранена. Незабаром її направили з делегацією до Канади та США. Під час поїздки вона була на прийомі у Президента США Франкліна Рузвельта. Американський співак в стилі кантрі Вуді Гатрі написав про неї пісню «Miss Pavlichenko»[3]
Після війни в 1945 році закінчила Київський університет.
Нагороди[ред.]
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (медаль № 1218)
- Два ордени Леніна.
- Медалі.
Данина памяті[ред.]
Ім'ям Людмили Павличенко було названо судно Міністерства рибного господарства. Судно було спущено на воду в 1976 році, в 1996 році судно було продано Туреччині на металолом[4].
На честь Людмили Михайлівни Павличенко названо вулицю в місті Біла Церква, а також у місті Севастополь. На цій вулиці у Білій Церкві знаходиться і школа № 3, в якій Людмила Михайлівна навчалася.
Твори[ред.]
- Павличенко Л. М. Героическая быль. М., 1961.
Виноски[ред.]
Посилання[ред.]
- Біографія на сайті «Герої країни»
- Газета АКБ Промінвестбанк - Всевидющий снайпер
- Поїздка до Вашингтону
|
|
|||||||
|
|||||||||||||
- Народились 12 липня
- Народились 1916
- Померли 10 жовтня
- Померли 1974
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Радянські військовики
- Уродженці Білої Церкви
- Учасники Другої світової війни
- Снайпери Другої світової війни
- Історія Києва
- Поховані на Новодівочому цвинтарі в Москві
- Радянські історики
- Українські історики
- Українці в Другій світовій війні
- Жінки на війні
- Герої Радянського Союзу — українці


