Павличенко Людмила Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павличенко Людмила Михайлівна
Pavlichenko LM.jpg
Народився 12 липня 1916(1916-07-12)
Біла Церква
Помер 10 жовтня 1974(1974-10-10) (58 років)
Москва
Країна СРСР СРСР
Звання Майор (СРСР) Майор
Війни/битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Одеси»

Людми́ла Миха́йлівна Павличе́нко (12 липня 1916, Біла Церква — 10 жовтня 1974, Москва) — радянський снайпер під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Загалом на її бойовому рахунку значиться 310 убитих.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася в місті Біла Церква 12 липня 1916. До 14 років навчалася в школі № 3, потім сім'я переїхала до Києва. Після закінчення дев'ятого класу Людмила працювала шліфувальницею на заводі «Арсенал» й одночасно вчилася в десятому класі, здобувши середню освіту. 1937 року вступила на історичний факультет Київського університету. Студенткою займалася планерним і стрілецьким видами спорту. Успішно захистила дисертацію про Богдана Хмельницького.[1] Німецько-радянська війна застала Людмилу в Одесі на дипломній практиці. З перших же днів війни Людмила Павличенко добровольцем йде на фронт.

Лейтенант Павличенко воювала в стрілецькій Чапаєвській дивізії. Брала участь у боях у Молдавії, в обороні Одеси та Севастополя. До липня 1942 року на рахунку Л. М. Павличенко було вже 309 німецьких солдатів та офіцерів (у тому числі 36 снайперів супротивника)[2]. Крім того, за період боїв Л. М. змогла навчити велику кількість снайперів.

У червні 1942 року Людмила була поранена. Незабаром її направили з делегацією до Канади та США. Під час поїздки вона була на прийомі у Президента США Франкліна Рузвельта. Американський співак в стилі кантрі Вуді Гатрі написав про неї пісню «Miss Pavlichenko»[3]

Після війни в 1945 році закінчила Київський університет.

Нагороди[ред.ред. код]

Марка СРСР, 1976

Данина памяті[ред.ред. код]

Ім'ям Людмили Павличенко було названо судно Міністерства рибного господарства. Судно було спущено на воду в 1976 році, в 1996 році судно було продано Туреччині на металобрухт [4].

На честь Людмили Михайлівни Павличенко названо вулицю в місті Біла Церква, а також у місті Севастополь. На цій вулиці у Білій Церкві розташована і школа № 3, в якій Людмила Михайлівна навчалася.

Твори[ред.ред. код]

  • Павличенко Л. М. Героическая быль. М., 1961.

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]