Падалка Василь
| Василь Падалка | |
|---|---|
| Майор | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 березня 1888 |
| Смерть |
8 червня 1977 (89 років) США |
| Поховання | Цвинтар святого Андрія |
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР |
| Військова служба | |
| Приналежність |
УНР |
| Рід військ |
 Сухопутні війська |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| заступник командира кінного полку | |
Василь Пáдалка (23 березня 1888 — 8 червня 1977, США) — майор Армії УНР, учасник Другого зимового походу.
Життєпис[ред. | ред. код]
1921 року взяв участь у Другому зимовому поході у складі Волинської повстанської групи. Призначений Юрієм Тютюнником заступником командира кінного полку сотника Маркевича. Згодом увійшов до окремого відділу поручника Гопанчука, а невдовзі й очолив цей відділ. 21 листопада сотник Падалка наблизився до Києва на дві години ходу. Він вислав до столиці підхорунжого Суського та підстаршину Попика з метою розвідати, де перебувають полонені учасники Листопадового рейду та чи можна їх визволити. Повернувся до Польщі на початку другої декади грудня.
Згодом емігрував до Чехословаччини, де закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах. У 1922 та 1934 роках нелегально приїздив до Києва. Передавши розпорядження зв'язковим з Дубовичів, Кролевця та Конотопу, повертався за кордон.
У 1943 році під час Німецько-радянської війни Василь Падалка разом з Григорієм Маслівцем опинились у Харкові, де розшукали дружину генерала Тютюнника Віру Андріївну і допомогли їй переправити усю родину до Німеччини.[1]
1 лютого 1961 року наказом № 6 «по Війську УНР» підвищений до звання майора Армії УНР (починаючи з 1 серпня 1923 року).
Помер 8 червня 1977 року в США, похований на українському цвинтарі святого Андрія Первозванного у Саут-Баунд-Бруку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я. Тинченко. — К.: Темпора, 2017. — С. 329. — ISBN 978-617-569-302-5.
Джерела[ред. | ред. код]
- Коваль Р. М. Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступ. слово Р. Коваля. — 2-ге, випр. і доп. — Вінниця : ДП «ДКФ», 2007. — 404 с. — ISBN 978-966-7151-96-6.
- Василь Верига. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ : Вид-во імені Олени Теліги, 1995. — 192 с. — ISBN 5-7707-7031-7.
- Василь Верига. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ : Стікс, 2011. — 320 с. — ISBN 978-966-96849-8-1.
- Павло Подобєд. З-під Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків армії УНР. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2016. — С. 305. — ISBN 978-966-428-496-4.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |