Пазин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пазин
Pazin
Прапор
Панорама міста з боку Пазинської печери
Панорама міста з боку Пазинської печери
Основні дані
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Zastava Istarske županije.svg Істрійська жупанія
Населення 4986 (2001)
Агломерація 9227
Площа міста 137 км²
Густота населення 67 осіб/км²
Поштові індекси 52000
Телефонний код 385 052
Географічні координати 45°14′ пн. ш. 16°11′ сх. д. / 45.233° пн. ш. 16.183° сх. д. / 45.233; 16.183Координати: 45°14′ пн. ш. 16°11′ сх. д. / 45.233° пн. ш. 16.183° сх. д. / 45.233; 16.183
Висота над рівнем моря 214 м
Міська влада
Веб-сторінка www.pazin.hr
Мер міста Ренато Крульчич (ДАІ)
Пазин (Хорватія)
Пазин
Пазин

Па́зин (хорв. Pazin, нім. Mitterburg, італ. Pisino) — місто на південному заході Хорватії в центральній частині п-ва Істрія, адміністративний центр Істрійської жупанії.

Географічне положення[ред.ред. код]

Пазин розташувався посередині півострова Істрія, на плато, яке оточують пагорби, формуючи котловину. Старе місто розташовано на стрімких скелях, попід якими зяє прірвою річечка Пазинчиця, що тече в карстових породах, створюючи тим самим геологічне явище, відоме як Пазинська печера. Зі старої частини місто розрослося на захід або ж на задній бік Пазинської печери. Річечка Пазинчиця на своєму шляху створює ще й знаменитий водоспад Заречкі кров, ставок якого в літні місяці приваблює молодих мешканців Пазина, що знаходять тут можливість освіжитися, адже Пазин характеризується континентальним кліматом з жарким літом. Завдяки своєму розташуванню в серединній Істрії, зими в Пазині холодні, подеколи з туманами, а завдяки балці, в якій лежить місто, літо дуже спекотне. Через його положення в самому серці Істрії Пазин пов'язано автодорогами з усіма містами Істрії. Через місто проходить і мережа автострад, названа за формою розгалуженості Істрійський іпсилон, яким Пазин крізь тунель Учка сполучено з Рієкою та рештою хорватських міст. Через Пазин також проходить залізнична гілка, яка забезпечує пряме сполучення з Пулою, тоді як з рештою Хорватії місто з'єднується тільки мережею словенських залізниць.

Історія[ред.ред. код]

Пазин вперше згадано як Castrum Pisinium (Пазинський замок) в 983 р. у дарчій грамоті імператора Священної Римської імперії Оттона II для єпархії Пореч. [1] Потім він належав до імператорської марки Істрія, яка спочатку перебувала під владарюванням новоствореного герцогства Каринтія в 976 р., але була відділена разом з маркою Крайна в 1040 році. У ХІІ ст. замок Міттербург був у володінні графа Нижньої Крайни Мейнарда фон Шварценбурга, який обіймав посаду війта єпископів з Пореча (в латинських документах він відомий як Cernogradus) і заснував Пазинське князівство. Після його смерті, Пазин успадкував його зять граф Енгельберт III Горіція в 1186 році.

Поки більшість Істрії поступово приєднувала до себе Венеція, нащадок Енгельберта граф Альберт III Горіція в 1374 відписав свій маєток Міттербург дому австрійських Габсбургів, які долучили його до герцогства Крайна і віддавали в лен різним династіям. 1822 р. Австрія зробила Пазин адміністративним центром Істрійського округу.

У другій половині XIX ст. Пазин став одним із центрів хорватського культурного відродження, тут створюють Читальню, Хорватську гімназію і Народний дім. Всі ці установи було скасовано, коли після Першої світової війни Пазин в 1918 р. окупувала, а потім і анексувала Італія.

Під час Другої світової війни, після капітуляції Італії, Пазин у вересні 1943 року захопили істрійські партизани. У цьому місті Крайовий національно-визвольний комітет Істрії ухвалив рішення про приєднання Істрії до Хорватії та Югославії. Це рішення в 1947 році було підтверджено Паризьким мирним договором.

Після набуття Хорватією незалежності в 1991 році Пазин, хоча й поступався Пулі за економічною потужністю, було визначено центром Істрійської жупанії здебільшого з історичних причин.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Теперішнє місто було здебільшого збудовано попід середньовічною фортецею. Нинішній замок Монтекуколлі (Montecuccoli) було перебудовано в XV і XVI ст. і розібрано в XVIII і XIX ст. З кінця Другої світової війни це музей.

Пазинський понор (Pazinska jama/Foiba), розташований під замком, є найкращим прикладом карстової гідрографії і морфології в Істрії. Замок і ущелина надихнули Жюля Верна на написання в 1885 році роману «Матіас Сандорф».

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

  • 12123 Пазин — астероїд, названий на честь міста.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Naklada Naprijed, The Croatian Adriatic Tourist Guide, pg. 27, Zagreb (1999), ISBN 953-178-097-8