П'єр Паоло Пазоліні

П'єр Паоло Пазоліні
Pier Paolo Pasolini
Ім'я при народженні	П'єр Паоло Пазоліні
Дата народження	5 березня 1922
Дата смерті	2 листопада 1975)
Місце смерті	місто Остія під Римом
Національність	італійєць
Громадянство	Італія
Жанр	документальне і художнє кіно
Навчання	Болонья, університет.
Напрямок	неореалізм, модернізм
Роки творчості	з 1937 по 19175
Твори	документальні і художні стрічки

П'єр Пао́ло Пазолі́ні (італ. Pier Paolo Pasolini; *5 березня 1922, Болонья — †2 листопада 1975) — італійський письменник, сценарист, кінорежисер.

Біографічні відомості

Італійський кінорежисер П'єр Паоло Пазоліні народився 5 березня 1922 року в Болоньї. Мати — проста селянка, батько — представник італійського аристократичного роду. Батько з родиною не жив і Пазоліні з матір'ю зазнали значної матеріальної скрути.

Пазоліні і література

Він почав писати вірші у 17, а в 19 їх вже друкували. У 1957 році його збірка віршів «Попіл Грамші» отримала премію Віареджо. Пізніше, коли Пазоліні подався в кінематограф, він створюватиме кінострічки за відомими літературними творами, серед яких «Кентерберійські оповідання», «Декамерон», «Цар Едіп», «Медея», «Євангеліє від Матвія» тощо. Деякі стрічки створені за романами самого Пазоліні.

Навчання

Після закінчення Болонського університету викладав літературу і мову у Фріулі, а 1942 року видав першу збірку віршів, згодом пише і видає поезію, романи, теоретичні праці, виступає як кіносценарист. Кар'єра викладача не склалась.

Пазоліні в кіно

Пазоліні належить близько 15 сценаріїв фільмів, серед яких «Похмурий жнець» Бернардо Бертолуччі і «Ночі Кабірії» Федеріко Фелліні.

Як режисер дебютував 1961 року фільмом «Аккатоне» — екранізацією власного роману про життя римських нетрів. Наступного року — 1962-го — знімає «Мамму Рому». Перші роботи режисера — це творче переосмислення неореалізму. Пазоліні досліджує життя і психологію італійських марґіналів, до яких належав і сам, людей суспільного дна, вперше вивівши на екран їхню своєрідну мову і культуру. Він на той час ідеалістично уявляв, що талановиті і енергійні юнаки переростуть суспільні і власні недоліки і змінять важку і жорстоку реальність. Цього не сталося, і через декілька років Пазоліні гірко зауважив, що чим більше він живе на світі, тим менше вірить в людство.

В подальших кінороботах за драматургійну основу використовував переважно класичні твори — «Євангеліє від Матвія» (1964), «Цар Едіп» (1967), «Декамерон» (1970), «Кентерберійські оповідання» (1972), «Медея» (1969), «Сало: 120 днів Содому» (1975). Власне, нині всі роботи режисера — безперечна класика кіна. Додамо до вже названих також «Птахи великі і малі» (1965), «Теорема» (1968), «Свинарник» (1969), «Квітка тисячі й однієї ночі» (1974)…

Брудні руки поп-культури

Митець крайніх лівих поглядів, Пазоліні протистояв комерціалізації кіна і став чимось на зразок духовного учителя для цілого кінопокоління. Він намагався «реабілітувати фізичну реальність людської плоти на екрані в її художньому і філософському аспектах, вважаючи неприпустимим віддавати цю сферу на відкуп комерційному кіну» (Валерій Босенко).

До кінорежисера зі скандальною славою потягли руки жовта буржуазна преса і ненажерлива поп-культура. Він був постійним персонажем пересудів, пліток, скандальної хроніки, бо і сам давав для цього багато привідів. Журналісти підрахували, що за період у 20 років Пазоліні мав близько 30 судових справ. За життя він був кіноіконою, як і зірка американського кіно Мерилін Монро, ще одна трагічна постать кіно 20 століття.

Смерть

1975 року Пазоліні було убито неподалік від Рима за не прояснених досі обставин.

П'єр Паоло Пазоліні: «…Якщо я знімаю фільми, я хочу їх створювати достоту так само, як пишу вірші, романи, — я неодмінно повинен бути їх автором. Я не можу бути ні співавтором, ні режисером у професійному розумінні слова — постановником. Я постійно маю відчувати себе автором твору…»

Книги

• «Попіл Грамші»
• «Вірші в Казарсі»(1942)
• «Аккатоне»(1961),
• «Відчайдухи»(або «Шпана», 1955)
• «Жорстоке життя»(1959)
• «Теорема»

Фільмографія

Рік	Оригінальна назва	Українська назва	Нотатки
1961	Accattone	Аккатоне
1962	Mamma Roma	Мама Рома
1964	Il vangelo secondo Matteo	Євангеліє за Матвієм
1966	Uccellacci e uccellini	Птахи Великі і Малі
1967	Edipo re	Цар Едіп
1968	Teorema	Теорема	Роман Пазоліні Теорема також був опублікований 1968.
1969	Porcile	Свинарник
1969	Medea	Медея
1971	Il Decameron	Декамерон	В основу фільму покладений роман Джованні Бокачо Декамерон.
1972	I Racconti di Canterbury	Кентенберійські оповідання
1974	Il fiore delle Mille e una Notte	Квітка тисяча і однієї ночі
1975	Salò: le 120 giornate di Sodoma	Сало: 120 днів Содому

Посилання

• Роман Піщалов. П’єр Паоло Пазоліні та його фільм «Сало: 120 днів Содому» (2003)
• Леся Прокопенко. Культ тілесності у фільмах Пазоліні (2007)
• Биография, фильмография режиссера Пьера Паоло Пазолини(рос.)
• Галерея фотографий Пьера Паоло Пазолини(рос.)