Пакарана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пакарана
Dinomys branickii.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Надродина: Кавіюваті (Caviomorpha)
Родина: Пакаранові (Dinomyidae)
Рід: Dinomys
Peters, 1873
Вид: Пакарана
Біноміальна назва
Dinomys branickii
Peters, 1873
Мапа поширення Пакарани
Мапа поширення Пакарани
Посилання
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Dinomys branickii
Fossilworks: 234846

Пакарана (Dinomys branickii) — єдиний вид у родині Пакаранових (Dinomyidae), єдиний представник роду Dinomys у фауні світу.

Етимологія[ред.ред. код]

Вид названий на честь Костянтина Ґжеґожа Браницького (пол. Konstanty Grzegorz Branicki, 1824—1884), натураліста, колекціонера, дослідника, багатого польського дворянина, який фінансував багато експедицій у різні частини світу, чий син Ксаверій (пол. Ksawery) заснував приватний музей природи. Слово «Dinomys» походить від грецьких слів Deinos — страшний, грізний і Мис, родовий відмінок від Myos, миша. Тобто «грізна миша», маючи на увазі пакаранові розміри.

Поширення[ред.ред. код]

Країни поширення: Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Перу, Венесуела. Висота проживання над рівнем моря: у Колумбії від 300 до 3400 м, у Болівії від 1000 до 1600 м. Населяють високі сельви і верхню частину нижньої сельви. Живе в незайманих лісах або з невеликим втручанням людини.

Зовнішня морфологія[ред.ред. код]

Довжина голови й тіла: 730—790 мм, хвіст близько 200 мм, вага 10—15 кг. Верхня частина тіла чорна чи коричнева з двома більш-менш суцільними широкими білими смугами по бокам від центру спини, а нижче по два коротших ряди білих плям. Нижня частина тіла блідіша ніж верхня і не маркована. Волосяний покрив досить грубий, рідкий і різної довжини. Хвіст повністю покритий волоссям. Тіло кремезне, хвіст товстий, голова широка, вуха короткі й округлі, лапи короткі. Кожна з широких підошов ніг має чотири пальці, кожен озброєний довгими, потужними кігтями. Самки мають дві бічні грудні і дві бічні черевні пари молочних залоз. Різці широкі й важкі, ймовірно без коріння.

Поведінка[ред.ред. код]

Живуть у природних тріщин, які вони збільшують розкопуючи сильними кігтями, але в полоні ніхто не бачив, щоб вони копали, замість того, вони використовують свої пазурі, щоб вміло лазити по деревах і вважають за краще спати на висоті. Активні після заходу сонця. На землі ходить перевальцем. Коли загрожує хижак, такий, як оцелот або коаті, Пакарана повертається спиною до скелі або нори для захисту своїх уразливих задніх частин. Під час їжі, Пакарана сидить навпочіпки і швидко досліджує свою їжу перед вживанням. Раціон, здається, складається в основному з фруктів, листя і ніжних стебел. Хоча його ім'я означає грізна миша, пакарана бійку розглядає як крайній захід. Загалом же вони добродушні, мирні, легко приручаються. Незадоволення можуть виявити низьким, гортанним гарчанням або дряпанням. Інші види вокалізації під час зіткнень самців із самками це шипіння, гарчання й уривчасте фиркання.

Відтворення[ред.ред. код]

Період вагітності 223—283 дні. Зазвичай народжується двоє дитинчат. Вага дитинчат, що народжуються в неволі 900 грам, Багато полонених жили понад 10 років, рекорд довголіття — більше 13 років.

Джерела[ред.ред. код]

  • вебсайт Папського католицького університету Еквадору
  • Ronald M. Nowak — Walker's mammals of the world, Vol. 1, 1999, pp. 1663,1664
  • вебсайт МСОП
Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.