Пакошівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pakoszowka church.jpg

Пакошівка (пол. Pakoszówka) — село в середньому Бескиді, в гміні Сянік Сяноцького повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Історія[ред.ред. код]

Пакошівка, місцевий цвинтар.jpg

Землі Пакошівки були заселені вже за давних руських князів. Тоді були вже сусідні села Ялин (якого пізніше одна часть звалась Руський Ялин у відрізненні колоністів німецьких — Ялин Німецький Тевтонський.), Каспарівці, Согорів, Юрівці. 1370 р. Казимир надає город Ряшів з цілим його округом в руській землі положенім (ліс!) зі всіми селами, свободами тощо якомусь Пакославові та його нащадкам.

Пакошівка лежить під горою «Ворочень», по польськи "Wrocien ". (Оповідають, що там жив лікар Вороч зі жінкою). Один вершок на Ворочні називається «Патрія». З-під Ворочня витікають лісничі води, джерела . Слово «Вороч» правдоподібно зукраїнізоване старословянське «врач». Також між Пакошівкою та Костарівцями зі Страхотиною є потік і пасовисько «Русави», що вказувало би на укр. походження. Легенда каже, що на тім місці колись було місто Русави, яке запалося під воду.

Згадується 1390 р. (Akta grodzkie I ziemelne) «Pakossins de Pakoszowka. Від імени дідича „Пакоша“ назване село. Називають його Pakossins , Pankossins. Пакош імя походить від імени словянського Пакослав (Пак значить сильний, той сам пень що в церковно-словянській мові „паки“). Певне належав до тих панів, що прийшли на наші землі по Королі Казимирі. Ті землі тоді називали документи loca deserta — пусті (опустошені місця — землі). Може був поляком, а може з Мадярщини, на що могло би вказувати закінчення імени на „ош“. Тоді з Мадярщини в тих сторонах поселились два брати Петро і Павло, що дали роди Балів (Балигород) Дуденовских, Юріївських. Син того Пакоша називається вже Пакошович Микола, внуки називаються вже Пакошевські.

В 14 ст. в Пакошівці були такі імена зглядно назвиська мешканців селян: 1) Гринь 2) Кліш 3) Мал 4) Ордин 5) Пах. Гринь — імя, що тоді може було і назвиськом, українське. Імена Григорії і досі часті в Пакошівці. Назвисько Кліш і досі є в сусідних селах, наприклад в Дубрівці. Мал — назвисько дотепер є у сусіднім Ялині, але здрібніле Малик. Мал — старославянське, українське назвисько. Назвисько „Ордин“ вказує на походження від якоїсь орди, кочівничих племен, що поселені князями біля міст городів. Були післанцями, зв’язківцями. Їх пізніше звали ординець. Піх (пъхъ) давне укр. слово означало, що його власник робив „пішу“ паньщину, не мав „тягла“. То назвисько заховалось у Пакошівці понад 500 літ по сьогодні. Сьогодні його нащадки пишуться „Пішик“ здрібніло, як і Малик. Деінде заховалось то назвисько в первісній своїй формі „Піх“.

1390 р. згадується Пакослава (Pakossins) Пакоша з Пакошівки — земського суддю Сяніцької землі. Дуже правдоподібно, що це є той сам Пакослав, що йому ці землі надав Казимир.»

Видатні особистості[ред.ред. код]

Релігійні діячі[ред.ред. код]

Йосафат Коциловський[ред.ред. код]

(світське ім'я — Йосип). Народився 03.03. 1876 в с. Пакошівка — помер 17 листопада 1947 р. у київській в'язниці). Блаженний священномученик, ЧСВВ, єпископ Перемишльський.

Церква Благовіщення Пречистої Богородиці. Прах блаженного Йосафата Коциловського.

24 квітня 2001 р. у присутності Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декрету мучеництва єпископа Йосафата Коциловського. Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

12 серпня 2001 року у церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії в Стрию у бічному престолі Серця Христового востаннє перепоховано прах Перемисько-Самбірського і Сяніцького єпископа Йосафата Коциловського.

Косар Григорій[ред.ред. код]
Докладніше: Григорій Косар
Косар Григорій (Чистопади), 1916 р.

(19.03.1867, с. Пакошівка Сяноцького повіту — 19.10.1918 , с. Бужок Золочівського р-ну Львівської обл.). Священник УГКЦ, висвячений в Перемишлі. Був на парохіях с. Войткова в Сяніччині, на Тернопільщині і Львівщині (Чистопади, Гарбузів, Ратищі, Бужок)[1].

Збором матеріалів про його жертвенне життя займається Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ , душпастир громади о. Ігор Никифорук.

Письменники і поети[ред.ред. код]

Володимир Марчак[ред.ред. код]
Докладніше: Володимир Марчак
Володимир Марчак і Тарас Косар в Сяніку.

 — польський письменник і поет українського походження.

Народився 31 березня 1922 року в с. Пакошівка біля Сяніка в батьків, які пов’язані були родинними вузами з Кучмами (баба була з Кучмів), Косарами (стрийко Петро був жонатий з Косарівною).

Вихований овдовілою мамою, був одним з шести дітей, осиротілих після смерті батька в 1928 році. Освіту закінчив в п’ятому класі початкової школи. Брати Станіслав і Леон воювали у вересневій кампанії 1939 року. Брат Євген був в’язнем НКВС, виселеним до Сибіру з вироком 25 років табору. Наймолодший брат Йосип — член УПА, загинув під Львовом в 1951 році в боях з НКВС.

Під час Другої світової війни Володимир Марчак був арештований як український націоналіст, в 1956 р. вийшов на волю. Після невдалої спроби відродження греко-католицької парафії в Сяніку, бажаючи залишитися вірним східному обряду, пов'язав свою релігійну діяльність з православною церквою, донині служить дяком. Брав участь у відновленні сяніцької української православної церкви, а також став активним діячем Українського Суспільно-Культорного Товариства.

Автор тритомного циклу оповідань «Українець в Польщі», побудованих на власних спостереженнях і пережиттях проблемної і трагічної долі Галичини в міжвоєнний (Першої і Другої світових воєн) і післявоєнний період. Описує щоденне життя родинного села Пакошівки і загалом всього багатокультурного Прикарпаття.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Історія Лемківщини (Юліян Тарнович)т. 5 [1]]
  • Блаж. священномученик Йосафат Коциловський, ЧСВВ, єпископ Перемишльський [2]
  • Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ [3]
  • Пакошівка (пол. Pakoszówka) — село в середньому Бескиді [4]
  • Ukrainiec w Polsce — Włodzimierz Marczak.txt [5] ISBN 83-909787-6-8 (пол.)
  • http://view-through-ages.webnode.com.ua/rss/all.xml
  • Бадяк Володимир. Наш владика: Життя та посмертні митарства перемишльського єпископа Йосафата Коциловського / Суспільно- культурне товариство Надсяння. — Л. : Вид-во Отців Василіян Місіонер, 2000. — 110с. : іл. — ISBN 966-02-1757-9.


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.