Пакошівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pakoszowka church.jpg

Пакошівка (пол. Pakoszówka) — село в середньому Бескиді, в гміні Сянік Сяноцького повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Історія[ред.ред. код]

Пакошівка, місцевий цвинтар.jpg

Землі Пакошівки були заселені вже за давних руських князів. Тоді були вже сусідні села Ялин (якого пізніше одна часть звалась Руський Ялин у відрізненні колоністів німецьких — Ялин Німецький Тевтонський.) , Каспарівці , Согорів , Юрівці. 1370 р. Казимир надає город Ряшів з цілим його округом в руській землі положенім (ліс!) зі всіми селами, свободами тощо якомусь Пакославові і його потомкам.

Пакошівка лежить під горою «Ворочень», по польськи "Wrocien ". (Оповідають, що там жив лікар Вороч зі жінкою). Один вершок на Ворочні називається «Патрія» . З-під Ворочня витікають лісничі води, джерела . Слово «Вороч» правдоподібно зукраїнізоване старословянське «врач». Також між Пакошівкою а Костарівцями та Страхотиною є потік і пасовисько «Русави», що вказувало би на укр. походження . Легенда каже, що на тім місці колись було місто Русави, яке запалося під воду.

Згадується 1390 р. (Akta grodzkie I ziemelne) «Pakossins de Pakoszowka. Від імени дідича „Пакоша“ назване село. Називають його Pakossins , Pankossins. Пакош імя походить від імени словянського Пакослав Пак значить сильний, той сам пень що в церковно-словянській мові паки „паки“ Певне належав до тих панів, що прийшли на наші землі по Королі Казимирі. Ті землі тоді називали документи loca deserta — пусті (опустошені місця — землі). Може був поляком, а може з Мадярщини, на що могло би вказувати закінчення імени на „ош“ . Тоді з Мадярщини в тих сторонах поселились два брати Петро і Павло, що дали роди Балів (Балигород) Дуденовских, Юріївських Син того Пакоша називається вже Пакошович Микола, внуки називаються вже Пакошевські.

В 14 ст. в Пакошівці були такі імена зглядно назвиська мешканців селян 1) Гринь 2) Кліш 3) Мал 4) Ордин 5) Пах . Гринь — імя, що тоді може було і назвиськом, українське. Імена Григорії і досі часті в Пакошівці. Назвисько Кліш і досі є в сусідних селах, наприклад в Дубрівці. Мал — назвисько дотепер є у сусіднім Ялині, але здрібніле Малик. Мал — старославянське, українське назвисько . Назвисько „Ордин“ вказує на походження від якоїсь орди, кочівничих племен, що поселені князями біля міст городів . Були післонцями, звязківцями. Їх пізніше звали ординець. Піх (пъхъ) давне укр. слово означало, що його власник робив „пішу“ паньщину, не мав „тягла“ . То назвисько заховалось у Пакошівці понад 500 літ по сьогодні. Сьогодні його нащадки пишуться „Пішик“ здрібніло, як і Малик. Деінде заховалось то назвисько в первісній своїй формі „Піх“.

1390 р. згадується Пакослава (Pakossins) Пакоша з Пакошівки земського суддю Сяніцької землі. Дуже правдоподібно, що це є той сам Пакослав, що йому ці землі надав Казимир.»

Видатні особистості[ред.ред. код]

Релігійні діячі[ред.ред. код]

Йосафат Коциловський[ред.ред. код]

(світське ім'я — Йосип). Народився 03.03. 1876 в с. Пакошівка — помер 17 листопада 1947 р. у київській в'язниці). Блаженний священномученик , ЧСВВ, єпископ Перемишльський.

Церква Благовіщення Пречистої Богородиці. Прах блаженного Йосафата Коциловського.

24 квітня 2001 р. у присутності Папи Івана Павла ІІ у Ватикані відбулося проголошення декрету мучеництва єпископа Йосафата Коциловського. Обряд беатифікації відбувся 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.

12 серпня 2001 року у церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії в Стрию у бічному престолі Серця Христового востаннє перезахоронено прах Перемисько-Самбірського і Сяніцького єпископа Йосафата Коциловського.

Косар Григорій[ред.ред. код]
Докладніше: Григорій Косар
Косар Григорій (Чистопади), 1916 р.

(19.03.1867, с. Пакошівка Сяноцького повіту — 19.10.1918 , с. Бужок Золочівського р-ну Львівської обл.). Священник УГКЦ, висвячений в Перемишлі. Був на парохіях с. Войткова в Сяніччині, на Тернопільщині і Львівщині (Чистопади , Гарбузів , Ратищі , Бужок) [1].

Збором матеріалів про його жертвенне життя займається Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ , душпастир громади о. Ігор Никифорук.

Письменники і поети[ред.ред. код]

Володимир Марчак[ред.ред. код]
Докладніше: Володимир Марчак
Володимир Марчак і Тарас Косар в Сяніку.

 — польський письменник і поет українського походження.

Народився 31 березня 1922 року в с. Пакошівка біля Сяніка в батьків, які повязані були родинними вузами з Кучмами (баба була з Кучмів), Косарами (стрийко Петро був жонатий з Косарівною).

Вихований овдовілою мамою, був одним з шести дітей, осиротілих після смерті батька в 1928 році. Освіту закінчив в пятому класі початкової школи. Брати Станіслав і Леон воювали у вересневій кампанії 1939 року. Брат Євген був вязнем НКВС виселеним до Сибіру з вироком 25 років табору. Наймолодший брат Йосип член УПА загинув під Львовом в 1951 році в боях з НКВС.

Під час Другої світової війни Володимир Марчак був арештований як український націоналіст, в 1956 р. вийшов на волю. Після невдалої спроби відродження греко-католицької парафії в Сяніку, бажаючи залишитися вірним східному обряду, пов'язав свою релігійну діяльність з православною церквою, донині служить дяком. Брав участь у відновленні сяніцької української православної церкви, а також став активним діячем Українського Суспільно-Культорного Товариства.

Автор тритомного циклу оповідань «Українець в Польщі», побудованих на власних спостереженнях і пережиттях проблемної і трагічної долі Галичини в міжвоєнний (Першої і Другої світових воєн) і післявоєнний період. Описує щоденне життя родинного села Пакошівки і загалом всьго багатокультурного Прикарпаття.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Історія Лемківщини (Юліян Тарнович)т. 5 [2]]
  • Блаж. священномученик Йосафат Коциловський, ЧСВВ, єпископ Перемишльський [3]
  • Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ [4]
  • Пакошівка (пол. Pakoszówka) — село в середньому Бескиді [5]
  • Ukrainiec w Polsce — Włodzimierz Marczak.txt [6] ISBN 83-909787-6-8 (пол.)
  • http://view-through-ages.webnode.com.ua/rss/all.xml
  • Бадяк Володимир. Наш владика: Життя та посмертні митарства перемишльського єпископа Йосафата Коциловського / Суспільно- культурне товариство Надсяння. — Л. : Вид-во Отців Василіян Місіонер, 2000. — 110с. : іл. — ISBN 966-02-1757-9.


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.