Паламедеї
| Паламедеї | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_20050401.jpg) Південна паламедея (Chauna torquata)
|
||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
||||||||||||
|
|
||||||||||||
|
Паламедеї (Anhimidae) — родина південноамериканських птахів ряду гусеподібних (Anseriformes), що містить три види. Незважаючи на те, що своїм зовнішнім виглядом вони більше нагадують індичок, паламедеї є найближчими родичами качок (Anatidae). Паламедеї відомі своїми надзвичайно гучними криками, завдяки чому английською мовою вони називаються screamers (крикуни).
[ред.] Розповсюдження
Паламедеї мешкають виключно в Південній Америці. Ареал трьох видів охоплює низовини Колумбії і Венесуели і велику область на схід від Анд, яка тягнеться від Болівії і Бразилії до центральної Аргентини. Паламедеї полюбляють болотисті місцевості. Їх можна побачити також біля берегів повільних річок, у ставків, а також у відкритій савані. Паламедеї є швидше біляводними, ніж водоплавними птахами, вони можуть добре плавати, але плавальні перетинки у них розвинені слабо.
[ред.] Еволюція
Знахідки скам'янілих решток предків паламедей украй рідкісні. Довгий час не було відомо загалом ніяких решток, що датуються періодами до 20 тисяч років тому. Проте біля міста Таубате в Бразилії був вперше знайдені сліди стародавнього виду, що жив на рубежі Олігоцену і Міоцену. З тих пір в Англії і Вайомінзі були знайдені рештки з Еоцену, які розцінюють як останки паламедей, що, проте, із-за їх неповноти, залишається спірним.
[ред.] Паламедеї і люди
Із-за гучних криків паламедеї широко відомі в країнах їх проживання. Часто їх розглядають як шкідників, що поїдають зерно на полях. Серед мисливців вони також непопулярні, оскільки розполохують своїм криком всіх тварин в окрузі. Паламедеї легко піддаються одомашненню й іноді навіть використовуються як сторожові тварини, які голосно сповіщають про наближення якого-небудь прибульця. Також у паламедей на згині крила є дві гострі шпори, які служать їм для захисту. Удари цих шпор дуже болісні — ще одна позитивна якість цих птахів, як сторожів. Відомі випадки, коли паламедеї успішно протистояли навіть найбільшим і лютим собакам. М'ясо паламедей непопулярно через свою розмиту структури і численні порожнин з повітрям, проте тубільці його їдять. Рогата і південна паламедея зустрічаються досить часто. Північна або чорношия паламедея (Chauna chavaria) вважається видо під частоковою загрозою, оскільки її популяція складає лише від 2,5 до 10 тис. особин.
